chrome firefox opera safari iexplorer

Рік після зникнення харківського журналіста: справу так і не розкрили

11 серпня 2011 о 10:20

Рівно рік тому, 11 серпня 2010 року, безслідно зник головний редактор харківської газети "Новий стиль"Василь Климентьєв. Ця справа досі залишається не розкритою.

За офіційними даними, з восьми висунутих раніше версій зараз залишалась одна - професійна діяльність Климентьєва. Звинувачення, однак, нікому не висунуто. Підозрюваних також немає.

Водночас, як повідомили Deutsche Welle в прес-службі харківської обласної прокуратури, у справі допитані 600 свідків, призначені майже 130 експертиз, 60 разів слідчі оглядали територію водоймища, де були знайдені речі журналіста, провели 34 обшуки та дві очні ставки.

Кореспондент «України кримінальної» Сергій Єрмаков вважає, що справа Климентьєва вже давно перейшла в розряд «неважливих».

«Ми всі бачили, що після зникнення Василя скрізь були вивішені його фото. Потім їх зняли. Потім знову згадали про права журналістів, міліція їх знову повісила. Зараз знову згадають. А де результат?» – зауважив журналіст.

Заступник зниклого редактора «Нового стилю» Петро Матвієнко не виключає, що справу зникнення Климентьєва можна було б розкрити ще «за гарячими слідами». Тепер, на його думку, «злочинцям вдалося спрямувати слідство хибним шляхом».

Тим часом правоохоронці повідомляють, що в справі Климентьєва триває слідство, і що її ще не закрили.

11 серпня 2010 року головний редактор харківського видання, яке спеціалізувалось на кримінальній тематиці, Василь Климентьєв виїхав з дому з невідомим чоловіком на автомобілі BMW і більше не повернувся.

Пізніше повідомлялося, що цим чоловіком був колишній співробітник міліції Андрій Козир.

За фактом зникнення Климентьєва Дзержинський райвідділ міліції Харкова порушив кримінальну справу за статтею «навмисне вбивство».

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути

Новини Дивитися всі