chrome firefox opera safari iexplorer

Рік після зникнення харківського журналіста: справу так і не розкрили

11 серпня 2011 о 10:20

Рівно рік тому, 11 серпня 2010 року, безслідно зник головний редактор харківської газети "Новий стиль"Василь Климентьєв. Ця справа досі залишається не розкритою.

За офіційними даними, з восьми висунутих раніше версій зараз залишалась одна - професійна діяльність Климентьєва. Звинувачення, однак, нікому не висунуто. Підозрюваних також немає.

Водночас, як повідомили Deutsche Welle в прес-службі харківської обласної прокуратури, у справі допитані 600 свідків, призначені майже 130 експертиз, 60 разів слідчі оглядали територію водоймища, де були знайдені речі журналіста, провели 34 обшуки та дві очні ставки.

Кореспондент «України кримінальної» Сергій Єрмаков вважає, що справа Климентьєва вже давно перейшла в розряд «неважливих».

«Ми всі бачили, що після зникнення Василя скрізь були вивішені його фото. Потім їх зняли. Потім знову згадали про права журналістів, міліція їх знову повісила. Зараз знову згадають. А де результат?» – зауважив журналіст.

Заступник зниклого редактора «Нового стилю» Петро Матвієнко не виключає, що справу зникнення Климентьєва можна було б розкрити ще «за гарячими слідами». Тепер, на його думку, «злочинцям вдалося спрямувати слідство хибним шляхом».

Тим часом правоохоронці повідомляють, що в справі Климентьєва триває слідство, і що її ще не закрили.

11 серпня 2010 року головний редактор харківського видання, яке спеціалізувалось на кримінальній тематиці, Василь Климентьєв виїхав з дому з невідомим чоловіком на автомобілі BMW і більше не повернувся.

Пізніше повідомлялося, що цим чоловіком був колишній співробітник міліції Андрій Козир.

За фактом зникнення Климентьєва Дзержинський райвідділ міліції Харкова порушив кримінальну справу за статтею «навмисне вбивство».

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути