Напередодні двох великих міжнародних книжкових виставок – Московської та Франкфуртської — українські видавці вкотре запитують, чи буде їхня книга нарешті презентована за кордоном на гідному рівні. Посадовці ж відповідають: про те, щоб світ побачив та оцінив українську літературу, видавці мають подбати самі, повідомляє «Радіо Свобода».
Про якісне представлення української книги за кордоном треба говорити в майбутньому часі, вважає президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін. За його словами, український стенд на міжнародних виставках сьогодні жодним чином не презентує Україну.
«Декілька десятків книжок на полицях – це не представлення держави. На великих міжнародних ярмарках кожна країна проводить велику роботу, бажаючи, щоб через її книгу та культуру було уявлення про неї. На жаль, сьогодні Україну бачать державою з політичним цинізмом, а українську книгу в Європі та більшості країн просто не знають», – зазначає Афонін.
Грошей на всіх не вистачає – чиновники
Перший заступник голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський багато розповідає про програму VII Київської міжнародної книжкової виставки-ярмарку, що саме проходитиме 16-18 серпня, та зізнається, що державних коштів на організацію все одно не вистачило.
«Цьогорічна бюджетна підтримка Київської виставки становить 300 тисяч гривень, – каже він. – Безперечно, цих коштів не вистачає для того, щоб повністю забезпечити фінансування організації такого серйозного заходу, тому дольова участь книжкових видавництв також має місце у загальному кошторисі».
Грошей бракує не тільки на це. Начальник департаменту видавничої справи Держкомтелерадіо Олексій Кононенко на конкретному прикладі роз’яснює, чому на закордонних виставках український стенд не в змозі презентувати потрібну кількість видавництв.
«На Франкфуртську виставку у нас виділено 150 тисяч гривень, з яких 80 тисяч йде на забудову площі. Залишається 70 тисяч гривень, – зауважує він. – На них потрібно проїхати митницю разом із книгами, взяти квитки для учасників делегації. Більше того, треба десь жити і щось їсти. Зрозуміло, що на ці гроші може поїхати три або чотири людини».
Невигідним шляхом
Тим не менш, Олексій Кононенко бачить вихід із цієї ситуації. Він закликає видавців їздити у складі української делегації за власний кошт. Або ж вони можуть замовляти для себе окремі стенди. Останнє, щоправда, для них невигідно, вважає начальник департаменту видавничої справи Держкомтелерадіо.
«Серед тисячі видавців вони просто загубляться зі своїми книгами, – каже він. – Коли ж є стенд України, з прапором, де представлені кілька видавництв, то, звичайно, він привертає більше уваги тих видавців і читачів, що хочуть побачити українську книгу».
Однак видавці не поспішають платити за участь в українській делегації. Наприклад, на Варшавській міжнародній книжковій виставці Україну представляли три стенди: державний, видавництва «Темпора» та стенд книгарні «Є». Неважко здогадатись, який саме здобув лише негативні відгуки.
На Московську та Франкфуртську виставки видавці покладають трохи більше надій, адже на них виділено по 150 тисяч гривень, на відміну від Варшавської, фінансування якої складало 60 тисяч гривень.
