Київські чиновники шукають інвесторів для забудови островів Муромець і Долобецький. Такий висновок зробили фахівці Національного екологічного центру України (НЕЦУ), дослідивши деякі документи столичної влади.
Зокрема, з протоколу засідання постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування і будівництва КМДА від 10 червня 2011 року стало відомо, що члени цієї комісії одноголосно вирішили оголосити архітектурний конкурс на розробку концепції розвитку о.Муромець.
Окрім того, в липні цього року Київрада ухвалила рішення №393/5780 «Про заходи щодо сприяння організації створення спортивної рекреаційної зони відпочинку на території гідропарку в м. Києві». Згідно з ним, КМДА доручається провести конкурс для обрання найкращого проекту благоустрою та створення спортивної бази на острові Долобецький.
Однак представники громадськості категорично не погоджуються з такими планами.
«Острови Муромець і Долобецький – найбільші ділянки в м. Києві, яких досі не торкнулась забудова. Завдяки заповідному статусу, вони є останнім природним масивом Києва, які Київрада не роздала інвесторам. Нова київська влада сприймає це буквально – як подарунок від попередників і тому поспішає освоїти «заповідну» спадщину», – розповів заступник голови НЕЦУ Олексій Василюк.
Під кодовою назвою «Острів Муромець» в цій історії криється велика ділянка заплави р. Дніпро на північ від Московського мосту і до гирла р.Десна (урочища Муромець, Бобрівня, Кільнище та парк Дружби народів). Загалом площа цієї ділянки складає 700 гектарів!
Острів Муромець та урочище «Бобрівня» мають статус заказників місцевого значення, а острів Долобецький входить до складу регіонального ландшафтного парку «Дніпровські острови».
Однією з головних причин охороняти дніпровські острови в Києві є те, що вони входять до складу Дніпровського екологічного коридору – головного шляху сезонних міграцій для більшості європейських птахів. Навіть у чинному генеральному плані Києва на островах не заплановано жодної забудови, а самі вони названі «водно-зеленим діаметром», передбаченим для міграції птахів.
«Інвестори не прийдуть для того, щоб встановити таблички «Природно-заповідний фонд. Охороняється державою» і лавки. Вони прийдуть із намірами масштабної рекреаційної забудови, яка зможе повернути їм кошти, вкладені у будівництво і проектування», – зауважив О.Василюк.
Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»
