Документи, що з’явилися з-під руки харизматичної і неперевершаної співачки, були представлені на виставці «Скарби Соломіїного дому» в рамках відзначення меморіальним музеєм 139 річниці з Дня народження Крушельницької, – повідомляє кореспондентка ЗІКу. Обидва рукописи – автентичні.
Перший – заява, датована 12 серпня 1941 р. Це єдиний (!) документ з музейної збірки, що стосується життя оперної діви у період окупації.
Цей документ має дуже цікаву долю, яку переповіла в.о. директора музею Ірина Криворучка. До працівників установи звернувся львівський колекціонер з тим, що має оригінальний рукопис Соломії. Він запропонував музею купити документ за 2 000 євро. Музейники попросили, аби потенційний експонат було подано на науково-методичну раду, яка б у свою чергу оцінила фінансову вартість і встановила автентичність рукопису. Для музею, якому коштів на поповнення фондів не виділяється узагалі дуже давно і жодних, 2 000 євро були просто фантастичною сумою. Тож хотіли співставити ціну, яку запросив колекціонер, із тою, яку встановлять експерти. Натомість вищевказаний львів’янин пустив документ на продаж в Інтернет.
Тим часом, з Варшави до музею звернувся громадянин Польщі, Кшиштоф Вільман. Він якраз і повідомив музейників про Інтернет-аукціон та зазначив, що з радістю придбав би цей документ у фонди музею. Вільман виявився великим шанувальником таланту Соломії Крушельницької, а також знавцем історії Львова. Йому вдалося значно понизити ціну і таки придбати документ, після чого його було передано у подарунок Музично-меморіальному музею співачки.
Щодо змісту рукопису, то його зачитала в.о. директора музею. У заяві Соломія Крушельницька звертається до міської управи Львова з тим, щоби провести денаціоналізацію її будинку (записано зі слів Ірини Криворучки – ЗІК):
«Підписана Крушельницька Саломея є табулярною властителькою реальності, знаходячоїся у Львові при вул. Крашевського, 23. Реальність на двоповерховий дім і має п’ять невеликих мешкань. Реальність цю купила, підписана ще у 1903 році, за гроші, які заробила, виступаючи як оперна співачка в Італії, Франції, Америці, щоби в той спосіб мати забезпечену старість. Білшовики, що небагато так цінять артистів, знаціоналізували цю каменицю, не хотячи признати заслуг (...) для мистецтва, а, властиво, не визнавали, що підписане є здесь одинокою українкою, що як оперова співачка має світове визнання».
Документ є дуже промовистим і демонструє принизливе становище співачки зі світовою славою у Львові «за перших совітів» – помешкання у Крушельницької відібрали у 1939 році.
Щодо іншого, не менш показового документу, то він стосується стосунків Крушельницкої з мамою. Музейники кажуть – до цього моменту було відоме лише листування артистки з батьком. Фотографія-листівка, на звороті якої – лист до матері, відкриває нові можливості для науковців досліджувати взаємини Соломії з сім’єю.
На жаль, поштівка не належить музею – це власність колекціонера з міста Яворова. У листі до мами йдеться про наступне (також записано зі слів Ірини Криворучки):
«Віншую вам ще раз здоров’ячка і ручки цілую. Посилаю вам робітку американську. Гроші на листопад шлю до Львова на адресу Юзі – щоби для Влодзя були і щоб вам відіслала. Но ся поправляється і купається. Щасливо подорож відбулисмо і я не була засмучена. Дорогі мамунцю, ваша Саломея».
