chrome firefox opera safari iexplorer

Пам’ять про Лесю Українку бережуть у грузинському Сурамі

07 листопада 2011 о 15:41

«Якби я не була українкою, то хотіла б бути грузинкою», – казала Леся Українка, яка захоплювалася мужністю грузинського народу. Ці слова видатної української письменниці пам’ятають у Грузії, де її ім’ям названі вулиці та школи.

Останні роки свого життя Леся Українка жила в різних грузинських містах, а її життєвий шлях обірвався у 1913 році в грузинському селищі Сурамі.

Сурамі розташоване за понад сотню кілометрів від Тбілісі. Леся Українка лікувалася там від сухот, адже селище славиться своїм курортним кліматом. Нині одне з його найвизначніших місць, поруч із Сурамською фортецею 12-го століття, – музей української письменниці.

Екскурсовод Ніно Салаґая перед музеєм Лесі Українки

Леся Українка вперше зацікавилася Грузією, спілкуючись із грузинським студентом у Києві, який був квартирантом її родини, розповідає екскурсовод Ніно Салаґая.

«Леся Українка знала 14 мов і давала уроки французької Нестору Гамбарашвілі. А Нестор давав їй уроки грузинської мови. Так виник її інтерес. Останні 10 років вона жила в різних містах Грузії. І свою безсмертну «Лісову пісню» вона створила саме в Кутаїсі, ось тут», – наголошує Ніно Салаґая.

​​Музей Лесі Українки відкрили в Сурамі у 1952 році, ще до смерті Сталіна. Письменниця проводила свої останні дні в іншому будинку, який не зберігся.

Нині на одній зі стін музею помітно велику тріщину, але екскурсовод не хоче на мікрофон коментувати проблему в приміщенні. Натомість вона розповідає про велику любов місцевих жителів до видатної українки.

Місцева школа носить ім’я Лесі Українки, в старших класах там викладають українську мову. Щороку восени в Сурамі проводять свято під назвою «Лесяоба» – влаштовують концерти, громада збирається коло погруддя Лесі Українки, поруч із музеєм. Звучать українська поезія та пісні, до Сурамі приїздять і представники центральної влади Грузії.

«Коли в нас була війна, то я думала, що нам не до того і свята не буде, напевно, але навіть у 2008 році ми змогли відзначити цей день», – згадує Ніно Салаґая святкування невдовзі після російсько-грузинської війни.

Експозиція музею Лесі Українки в Сурамі

У тому, як це роблять грузини, українці можуть повчитися, говорить голова Асоціації українців-мешканців Грузії Михайло Борис.

«В мене сльози були на очах, коли я почув вірші, які розказували грузинські діти з сурамської школи. Я своїм дітям, наш ансамбль приїхав, сказав: ми повинні краще знати свою мову. Просто сльози», – говорить лідер української громади.

​​Одна з грузинських туристичних компаній пропонує туристам із України спеціальний тур «До Грузії слідами Лесі Українки» – від Тбілісі і Телаві до Батумі і Сурамі. Але менеджер фірми Іраклій зізнається, що найменший інтерес в українців саме до цього маршруту. «За два роки було лише три групи на цей тур, на жаль», – говорить грузинський туроператор.

Тим часом у Сурамі завжди охоче готові прийняти гостей і розповісти про видатну українку.

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути