chrome firefox opera safari iexplorer

У Дніпропетровську відкрили унікальну виставку про Лесю Українку

09 травня 2011 о 14:53

Виставку, присвячену відомій українській письменниці Лесі Українці, відкрили у Дніпропетровську. Матеріали експозиції розповідають про її життя та творчість, родину та зв’язки з Катеринославщиною – зокрема, про дружні стосунки з академіком Дмитром Яворницьким. Дослідники Придніпров’я виявили нові факти з біографії відомих особистостей, повідомляє «Радіо Свобода».

Таку велику виставку, присвячену Лесі Українці, у Дніпропетровську презентують уперше. Для неї зібрали різнопланові музейні експонати з різних куточків України – давній волинський одяг та рушники, фотографії, книги, картини, листи, раритетні листівки. Відвідувачам показують меморіальні речі родини Лесі Українки, розповідають про її нелегке і незламне життя.

Дослідники кажуть: Леся Українка побувала в Катеринославі лише один раз, 1891 року, коли разом із матір’ю та сестрою Ольгою подорожувала до Євпаторії. Натомість мати Лесі, Олена Пчілка, навідувалась до міста часто і навіть описала його у спогадах «В гостях у Катеринослава».

Молодша ж сестра Лесі, Ольга Кривинюк, присвятила придніпровському краєві десять років життя. Вона була лікарем за фахом, перекладачем, етнографом. Мешкаючи в Катеринославі, Ольга поєднувала медичну роботу з громадською та видавничою, тут же зберігала певний час і творчий архів Лесі.

Яворницький – натхненник Лесі Українки?

Із видатним краянином, істориком Дмитром Яворницьким Леся Українка познайомилась 1910 року, коли лікувалась у Єгипті. Після цієї зустрічі вона писала до рідні в Катеринослав: «Він завзятий дід – лазив і на піраміди, і в піраміди, і де його тільки не носило! Це в шістдесят літ і з ревматизмом…» У подарунок від Лесі про зустріч у Єгипті Яворницький одержав дерев’яну палицю та спільне фото.

Є також версія, що саме Яворницький своїми цікавими розповідями про козацтво надихнув Українку на історичну поему «Бояриня», розказав «Радо Свобода» науковий співробітник Дніпропетровського будинку-музею Яворницького Віктор Єкшов.

«У квітні 1910 року Леся Українка буквально за три дні написала поему «Бояриня». Ця поема присвячена українській історії Козацької доби. І вона єдина така у творчості Лесі Українки. Знаючи, яким натхненником був Дмитро Яворницький, як умів запалити в людині любов до рідної історії, цю версію ми вважаємо вірогідною», – каже Віктор Єкшов.

Новий факт із біографії Лесі

Науковці зазначають: із Дмитром Яворницьким родину Лесі Українки також поєднувала спільна любов до етнографії. Олена Пчілка, Леся та Ольга збирали українські народні узори, зокрема, Ольга Косач-Кривинюк замалювала зразки вишивок Катеринославщини.

Наразі також з’ясувалось, що саме у Катеринославі був надрукований підручник, який Леся Українка написала в 19-річному віці. Цей факт дослідила дніпропетровська письменниця Леся Степовичка.

«Вона писала підручник «Стародавня історія східніх народів». Ольга Кривинюк мешкала у нас, у Катеринославі, працювала патронажною сестрою, і Леся Українка пише сестрі: де б мені видати свій підручник, у Києві чи, може, ти спробуєш у Катеринославі», – розповідає письменниця.

Виставка, присвячена Лесі Українці та її родині, у Дніпропетровську зацікавлює людей різних поколінь, але особливо цікавою вона має стати для молоді, вважає відвідувачка музею пані Лідія. «Вкладають душу і серце, щоб молодь наша знала, щоб пишалась своїми письменниками, бо Лесею Українкою пишається увесь світ», – зазначила відвідувачка.

Експозицію у будинку-музеї Дмитра Яворницького можна буде побачити до кінця вересня.

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути