chrome firefox opera safari iexplorer

Шахтар розпрощався з Лігою Чемпіонів

02 листопада 2011 о 09:24

Недооцінити зустріч «Зеніта» та «Шахтаря» у Санкт-Петербурзі було важко. Команда, яка поступилася б, фактично на відсотків 90 втрачала шанси на продовження боротьби у Лізі Чемпіонів — у весняній стадії плей-офф. Особливо болючим такий удар був би для донеччан, які минулого розіграшу дійшли до чвертьфіналу. Тому і налаштовувалися гравці відповідно.

Звичайно, всі говорили, що шанси рівні — 50 на 50. Однак десь у середині голови у більшості знавців футболу все ж перевага віддавалася господарям. Тут багато факторів говорили на користь російського клубу.

По-перше, пітерці чудово йдуть у чемпіонаті, що не скажеш про «гірників», які «Олександрію» у суботу важко переграли. До того ж посідають наразі друге місце у турнірній таблиці. По-друге, психологічний тиск, який чинився на команду з боку преси. Не всі звикли бачити «Шахтар» у такій ситуації. По-третє, ціла низка травм, яка вибила чимало гравців основного складу донеччан.

Усе це, а також той факт, що «Шахтар» грав на виїзді, і надавали ту маленьку, яка могла перерости у пристойну, перевагу «Зеніту». Ну і не варто забувати, як «Зеніт» відіграв на «Донбас Арені» (а як вдома проти «Порту»!). Лише кураж Рибки допоміг «помаранчево-чорним» не зганьбитися перед своїми вболівальниками. До речі, останніх у Пітері очікували чимало — більше тисячі.

Луческу вирішив не видумувати велосипед, обравши на матч тактику, яка на «ура» пройшла у кубковій зустрічі проти «Динамо». Донеччани очікували стартового натиску господарів... Якого вони, на жаль, не дочекалися. Луческу не вгадав раз. Потім «гірники» спробували організувати стрімкі контратаки. І тут «Зеніт» виявився стабільнішим за «Динамо». Особливо не напружуючись відбивали пітерці атаки, яких утім було дуже мало. Луческу не вгадав два.

Незвично слабо відіграв перший тайм Мхітарян — постійно помилявся, втрачав м'яч у простих ситуаціях. Тому цілком можна було очікувати, що Луческу змінить Генріха та випустить когось із бразильців. Мірча вирішив по-іншому, однак помилятися від цього вірменин менше не став.

Один у полі не воїн. Це про Рибку. Як не старався Олександр, як не рятував команду, а «Зеніт» таки свого досягнув. Після подачі кутового найспритнішим виявився Ломбартс. А до того, як тільки пітерці почали швидко переходити в атаку, у донеччан почали виникати серйозні проблеми. Рибка тричі не давав господарям забити. А били ті і з шести метрів, і з восьми, і з десяти...

У другому таймі «Зеніт» віддав ініціативу гостям, запрошуючи тих атакувати. Проте у «Шахтаря» у цей вечір нічого не клеїлося. Заміни не допомогли. Луческу не вгадав три. Найнебезпечнішими виявилися удар Вілліана здалеку, який Малафєєв на кутовий перевів (чи летів м'яч у ствір, ще те питання), а також навіс Кости з кутового, який опустився на сітку поруч з поперечиною. Все!.. Доходило до того, що Ракицький і Шевчук опинялися на незвичних позиціях у нападі. Бразильці ж проти щільного захисту пітерців виявилися небоєздатною зброєю.

Останнє підтвердження провальної гри «Шахтаря» — це статистика ударів. 16:3 на користь «Зеніта», 9-1 у ствір воріт. Такого фіаско команда Луческу давно не зазнавала!.. Тепер «помаранчево-чорні» фактично втратили шанси на продовження боротьби у Лізі Чемпіонів. Однак ще треба дочекатися результату матчу АПОЕЛ — «Порту».

16 квітня

Інші дати
Феодосій Федченко
1911 –  український метролог, фізик-експериментатор. Створив найточніший маятниковий годинник – астрономічний годинник Федченка (АГФ), яким оснащено більшість обсерваторій, станцій метро і телецентрів країн колишнього СРСР.
Розгорнути
Народився Борис Возницький
(1926, с. Ульбарів Рівненської обл. - 2012) - український мистецтвознавець, академік Української академії мистецтв, Герой України, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, заслужений працівник культури України та Польщі, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), доктор honoris causa.
Розгорнути
Народилася Христина Алчевська (Журавльова)
(1841, м.Борзна Чернігівська область – 1920) - український педагог, організатор народної освіти, популяризатор української мови, народної пісні, творчості Тараса Шевченка. У своїй садибі у Харкові у 1899 році встановила перший у світі пам»ятник Тарасу Шевченку.
«Людина, яка в час масової безграмотності, працю задля просвіти народу зробила девізом свого життя і залишилася вірною тому девізові”. (Микола Сумцов про Христину Алчевську)
Розгорнути