chrome firefox opera safari iexplorer

Українці гідні лише 5 оплачених днів лікарняних

08 листопада 2011 о 12:44

Нові правила Кабінету Міністрів щодо оплати листків тимчасової непрацездатності (лікарняні - ред) дозволяють працівнику за державний рахунок хворіти не більше п'яти днів. Подальше перебування на лікарняному ліжку буде відбуватися вже за рахунок хворого.

Суть в тому, що якщо працівник прохворів п'ять робочих днів і надав відповідну довідку, оплату тимчасової непрацездатності йому виконує підприємство в обсягах, обумовлених стажем, шляхом вирахування цієї виплати з єдиного соціального внеску. У нього тепер входить у тому числі і страховий платіж з непрацездатності.

Але якщо людина буде хворіти хоча б на день довше і краще їй не стане, оплачувати більш тривалий термін лікарняного підприємствам заборонено — для роботодавця може наступити кримінальна відповідальність. Відтепер це преференція територіальних підрозділів Пенсійного фонду України. Бухгалтери підприємств повинні надати до ПФ «прострочені» медичні бюлетені і ще купу різних довідок.

Як пояснюють практикуючі бухгалтери, у світлі чергових нововведень статистика офіційної захворюваності робочого класу різко «скоротилася». Громадяни вважають за краще або відлежуватися не більше п'яти днів, або хворіти на роботі.

Як повідомлялося, за даними Федерації роботодавців України, вже розроблено проект постанови Кабміну, за яким дні хвороби працівнику оплатять в розмірі 80% його середньої зарплати, незалежно від стажу (це не торкнеться тих, хто вже має страхстаж понад 8 років: вони, як і раніше, отримають при хворобі 100% середнього заробітку, а ось нинішньої молоді в майбутньому вже не оплатять 100%)

Нагадаємо, зараз тим, у кого страховий стаж менше 5 років, оплачують при хворобі 60% середньої зарплати, з страхстажем 5-8 років можна розраховувати на 80%, понад 8 років — на 100%.

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі