chrome firefox opera safari iexplorer

Українці гідні лише 5 оплачених днів лікарняних

08 листопада 2011 о 12:44

Нові правила Кабінету Міністрів щодо оплати листків тимчасової непрацездатності (лікарняні - ред) дозволяють працівнику за державний рахунок хворіти не більше п'яти днів. Подальше перебування на лікарняному ліжку буде відбуватися вже за рахунок хворого.

Суть в тому, що якщо працівник прохворів п'ять робочих днів і надав відповідну довідку, оплату тимчасової непрацездатності йому виконує підприємство в обсягах, обумовлених стажем, шляхом вирахування цієї виплати з єдиного соціального внеску. У нього тепер входить у тому числі і страховий платіж з непрацездатності.

Але якщо людина буде хворіти хоча б на день довше і краще їй не стане, оплачувати більш тривалий термін лікарняного підприємствам заборонено — для роботодавця може наступити кримінальна відповідальність. Відтепер це преференція територіальних підрозділів Пенсійного фонду України. Бухгалтери підприємств повинні надати до ПФ «прострочені» медичні бюлетені і ще купу різних довідок.

Як пояснюють практикуючі бухгалтери, у світлі чергових нововведень статистика офіційної захворюваності робочого класу різко «скоротилася». Громадяни вважають за краще або відлежуватися не більше п'яти днів, або хворіти на роботі.

Як повідомлялося, за даними Федерації роботодавців України, вже розроблено проект постанови Кабміну, за яким дні хвороби працівнику оплатять в розмірі 80% його середньої зарплати, незалежно від стажу (це не торкнеться тих, хто вже має страхстаж понад 8 років: вони, як і раніше, отримають при хворобі 100% середнього заробітку, а ось нинішньої молоді в майбутньому вже не оплатять 100%)

Нагадаємо, зараз тим, у кого страховий стаж менше 5 років, оплачують при хворобі 60% середньої зарплати, з страхстажем 5-8 років можна розраховувати на 80%, понад 8 років — на 100%.

12 листопада

Інші дати
Микола Сингаївський
1936 – український поет, автор пісні «Чорнобривці». Збірки поезій: «Земле, чую тебе», «Поступ» та ін.
Розгорнути
Народився Іван Крушельницький
(1905, м.Коломия, Івано-Франківська область – 1934) - український письменник, художник, драматург, декоратор. Автор поем «З-над прірви», «Поема про різьбяра», драм «На скелях», «Мури і межі», п'єс «Спір за мадонну Сільвію» «На скелях (Каверна № 16)», «Бурі над Заходом», «Біле й червоне».
Немає сил, щоб нас ввігнати в ляк! Немає бур, щоб ми розбились в них! Розірвем сіть, порвем кривавий сак... Повернем в спів, у сміх Наш гнів! (Іван Крушельницький)
Розгорнути
Народився Олександр Авагян
(1944, м. Київ – 1988), український археолог, спелеолог, музикант і поет. Один із засновників української спелеоархеології (скелеїстики), автор першої наукової систематизації давньоукраїнських печерних споруд. Організував експедиції для дослідження печер «Озерна» та «Оптимістична» в Тернопільській області, в результаті яких було виявлено, що вони — одні з найбільших у світі.
Розгорнути
Народилася Людмила Гурченко
(1935, м. Харків -  2011) - російська актриса. Зіграла у кінофільмах "Карнавальна ніч", "Дівчина з гітарою", "Небесні ластівки", "Мама", "Вокзал для двох"  та ін.  
Розгорнути

Новини Дивитися всі