chrome firefox opera safari iexplorer

Епідемію сказу в Києві створено штучно?

28 грудня 2011 о 11:44

Епідемія сказу в столиці може виявитись звичайною зачисткою перед Євро-2012. Столичні зоозахисники поставили під сумнів заяви про смертельну хворобу в Києві. Вони впевнені випадки зараження створені штучно. Адже це єдиний спосіб очиститі вулиці міста від безпритульних тварин та захиститись від обурення світової спільноти.

Пані Лариса самостійно утримує 80 собак. Усі вони — стерилізовані та прищеплені. За 10 років, що займається собаками, жінка жодного разу не зустрічала тварини,  хворої на сказ. Упевнена — ажіотаж довкола смертельної хвороби створений штучно напередодні Євро-2012.

Лариса Гриниченко, зоозахисниця: "Сейчас все посольства Украины международная общественность бойкотируетт, перед евро потому что и потрава и жестокое отноение к животрным, то это конечно очень легко таким образом успокоиить их, чтобы они сюда не приежали первые".

Таким чином, упевнена зоозахисниця, міська влада бажає виправдати негумані методи знищення собак-безхатченків.

Лариса Гриниченко, зоозахисниця: "Если реально бешенство, то это ддолжна быть собака укушена, какие-то еще животные. А так укусила человека, вдруг бешенство. Ну, слава Богу, человек живой и все. Это в каждом раене вот так вот точечно. Ну это очень странно".

Натомість у столичному Управлінні ветеринарної медицини стверджують — сказ у столиці є. Уперше за останні 20 років у Києві зафіксовали 3 випадки, коли хворі тварини нападали на містян.

Наталія Курята, ВО начальника ГУ ветеринарної медицини у місті Києві: "Ми маємо на територыъ Києва три випадки сказу у тварин, 2 зних безпритульні, кіт і собака, і собака, яка утримувалась на прив`язі. Це три випадки сказу доморощеного. Зезпосередньо собаки, які утримувалися в Києві або гуляли на території міста як безпритульні".

Чиновники стверджують — сказ з'явився через неконтрольоване збільшення кількості безпритульних тварин. За неофіційними даними лише собак — безхатченків столицею розгулює близько 100 тисяч.

Володимир Горжеєв, заступник головного державного інспектора ветеринарної медицини України: "Як ми повинні і що ми повинні зробити з тими собаками бездомними, які нас оточують. Влада мусить повернутися обличчям, зробити ці притулки, оказать тваринам кваліфіковані профілактичні обробки і лікування".

Щоби вберегти від сказу містян та їхніх хатніх улюбленців у Києві розпочали низку заходів для ліквідації недуги. Загрозливою зоною визнали 5 районів міста — Подільський, Шевченківський, Оболонський, Святошинський та Дніпровський. Там обіцяють безкоштовно вакцинувати безпритульних та домашніх тварин. Тим часом зоозахисники впевнені — під приводом боротьби із хворобою чиновники лише за кілька місяців повністю очистять місто від небажаних тварин.

Джерело: 5 канал
Розділи: Довкілля Здорова

5 серпня

Інші дати
Ілля Рєпін
1844 – визначний художник-реаліст українського походження.
Розгорнути
Народився Юрій Хорунжий
(1937, м. Київ - 2007) - український письменник, журналіст, громадський діяч. автор близько 30 книжок, історичних повістей, романів, оповідань та есе. Зокрема, "Скифи", "Гонитва до мосту", "Таємна грамота", "Гетьмани України" та ін. Упорядник книжки спогадів "Опреа СВУ - музика ГПУ", "Вибраних творів"  Л. Старицької-Черняхівської.
Розгорнути
Народився Борис Антоненко-Давидович
(1899, м. Ромни Сумської обл. - 1930) - український письменник, літературо- і мовознавець. Автор книжок "Запорошені силуети", "За ширмою", "Слово матері", "Як ми говоримо", "Смерть. Сибірські новели. Завищені оцінки".
Правильно й чисто говорити своєю мовою може кожний, аби тільки було бажання. Це не є перевагою вчених-лінгвістів, письменників або вчителів-мовників, це - не тільки ознака, а й обов'язок кожної культурної людини. Культурними в нас мусять бути всі, незалежно від того працює людина розумово чи фізично.
Розгорнути
Народився Борис Гмиря
(1903, м.Лебедин Сумська  область – 1969) - український оперний та камерний співак. Виконавець основних партій в операх «Тарас Бульба» Миколи Лисенка, «Наймичка» Миколи Вериківського, «Іван Сусанін» Михайла Глінки, «Русалка» Олександра Даргомижського,  «Фауст» Шарля Гуно).
Розгорнути