Випадково натрапила на новину про те, що з наступного року в Білорусі набуває чинності закон «Про поводження з тваринами». Під час вигулу собак їхні власники повинні бути тверезими, мати лопатку й пакет, щоб прибирати екскременти.
Собака має бути на повідку й у наморднику, гуляти з ним можна тільки на спеціальних майданчиках. Тварин заборонено бити, травмувати, катувати, зокрема в ритуальних цілях. Не можна піддавати «надмірним фізіологічним навантаженням», нацьковувати собак на людей і на інших тварин.
Подібні закони діють у країнах Євросоюзу. У Парижі 2001-го підрахували: щодня на вулицях і в скверах залишається до 16 тонн собачого лайна (gazeta.ua)
Цікаво, а скільки тонн цього непотребу залишається на вулицях столиці України, яка прийматиме у наступному році Євро-2012?
Чи готові іноземці зустрітися з українськими реаліями нецивілізованості місцевих любителів тварин, і чи готові вони до «вляпання» під час повернення до готелю або під час прогулянок київськими сквериками? Адже собачі посліди не лише під деревами – вони навіть на пішохідних доріжках...
Особливо вражають вранішні вигулювання собак їхніми «турботливими» опікунами... Хто не бачив зранку, поспішаючи на роботу, а потім ввечері «собачок», які стрімголов вилітають із під’їздів та сідають під першим ліпшим кущиком, або біля колеса чиєїсь машини, або – прямо посеред тротуару…
Жодна моя спроба хоч якось вплинути на свідомість таких «любителів природи» не мала успіху. Чула різне – від лаконічного «Не ваше діло» до звинувачень у нелюбові до всього живого на цьому світі.
Мало того, гуляти з дитиною на вулиці через цю проблему теж небезпечно. Адже нормальну, рухливу дитину важко направити гуляти лише тим маршрутом, який обираєш ти сам. Навіть на подвір’ях шкіл зустрічаєш «посліди» тварин, та і собак там частенько теж вигулюють, незважаючи на заборонну табличку на огорожі. А про дитячі майданчики з пісочницями казати, напевне, не треба...
Словом, прагнучи до Європи, мабуть, треба насамперед змінитися нам – принаймні спробувати бути більш цивілізованими і поважати тих, хто живе поряд з нами – у будинку, у подвір’ї, у цій країні загалом… А поки що до омріяної Європи нам дуууже далеко, як виявилося, і до Білорусі вже теж.
Киянка
