chrome firefox opera safari iexplorer

У Латвії вишиватимуть 5-метровий український рушник

23 грудня 2011 о 16:27

Українська громада Латвії, яка цього року відзначає своє 100-річчя, вирішила розпочати новий 100-річний етап свого перебування на латвійських теренах культурно-мистецькою акцією «Вишиваймо Рушник українців Латвії».

Українські майстрині з усієї Латвії вишиватимуть рушник довжиною п’ять метрів. Акція має на меті презентувати в цій країні традиції української вишивки, а також виховувати у представників діаспори почуття національної свідомості й гордості за Україну, повідомляє Радіо Свобода.

Ідея вишити найдовший Рушник українців Латвії виникла у місцевих українок Тетяни Лазди, Олени Грабар та Тетяни Дудченко. Організацію акції взяло на себе Об’єднання українських товариств Латвії. Допомога надійшла також із України.

«Домоткане полотно з нитками і побажаннями «рівних хрестиків» нам надіслала з Коломиї родина Оксани Довірак, а схему рушника допоміг розробити хлопець з Києва Тарас Кулик. Рушник вишиватимемо червоними та чорними нитками. Червоний колір символізує радість, енергію, життя, а чорний – землю, багатство», – зазначила керівник українського культурного центру «Джерело» з Єлгави Тетяна Лазда.

Центральним мотивом Рушника українців Латвії буде «Вазон – Дерево життя», як символ безсмертя. Квіти у Вазоні символізуватимуть українські товариства Латвії, а коріння – Україну.

По центру рушника буде вишитий віночок з дубового листя та калини, як символи Латвії та України. Його вишиє найстаріша українська майстриня Латвії, 90-річна Стефанія Ваврух. Вишиті нею роботи прикрашають клуб-кав’ярню «Дніпро» у Ризі.

У процесі вишивання рушника братимуть участь молодь, представники місцевої влади, ЗМІ, інші національні товариства Латвії, щоб привернути увагу до традицій українського народу.

 

8 листопада

Інші дати
Народився Дмитро Байда-Суховій
(1882, с. Нагірне, Полтавська область – 1974) – український актор, режисер, бандурист, збирач і пропагандист українських народних пісень, один із засновників українського кіно. На початку 1910-х років одним з перших в Україні почав фільмувати театральні постановки, створивши популярні на той час фільми "Кума Хвеська" (1910), "Жидівка-вихрестка" (1911), "Змія підколодна" (1911), "Сватання на вечорницях" (1911), "Три кохання в мішках" (1911), "Навкруги зрада" (1912), "Шельменко-денщик", "Запорізький скарб" (1912), "Спіть, орли бойові" (1914). Німі картини озвучувалися прямо під час показу глядачам – музикою, шумами й акторами, які за екраном дублювали самі себе. Крім того, Дмитро Байда-Суховій акомпанував своїм стрічкам грою на бандурі.
Розгорнути
Народився Африкан Криштофович
(1885, с. Криштоповка, Харківська область – 1953) – вчений геолог, палеоботанік, засновник радянської палеоботанічної школи.
Розгорнути
Народився Олесь Досвітній
(Олександр Скрипаль-Міщенко) (1891, м. Вовчанськ, Харківська область - 1934) - українського письменника. Один з організаторів Ялтинської і Одеської кінофабрик. Автор оповідань та повістей: «Алай», «Гюлле», «Нотатки мандрівника», «На плавнях», «Піймав», «Постаті», «Сірко», «На той бік», «Новели»; романів «Американці», «Хто», «Нас було троє», «Кварцит».
Розгорнути