chrome firefox opera safari iexplorer

У Нікополі відкрили пам’ятник прототипу Остапа Бендера

05 січня 2012 о 12:33

З Нікополем Осипа Шора пов’язує тільки те, що він тут народився. Бо після смерті батька, коли був ще зовсім маленьким, мати з ним та його братом переїхала до Одеси. Саме в Південній Пальмірі Осип Шор і досяг своїх найбільших життєвих висот — став інспектором карного розшуку, працював у ЧК, боровся з бандою Япончика.

А ще він був чудовим майстром захоплюючих розповідей про свої авантюрні пригоди. Ці оповідки дуже подобалися його другу — письменнику Валентину Катаєву, від якого про походеньки Осипа Шора дізналися Ілля Ільф і Євген Петров.

Так з’явився нетлінний образ Остапа Бендера.

Ідея увічнити пам’ять Шора належить керівникові великого нікопольського підприємства. А втілив її в життя місцевий скульптор Віктор Сараєв. Матеріалом для пам’ятника став мармуроподібний вапняк з Інкерманського кар’єру, що під Севастополем. Саме з такого, зокрема, збудовано Воронцовський палац у Криму.

Пам’ятні місця, пов’я­зані з Шором, у Нікополі до сьогодні збереглися. Навіть будинок, де він народився (нині у ньому розмiщено якийсь склад). Проте все це — у так званій старій частині міста, з якою, власне, біографія Шора і пов’язана. Однак пам’ятник поставили у новій частині, біля ресторану, який належить бізнесмену–замовнику. Біля підніжжя скульптури, висота якої — 1 метр 70 сантиметрів, виведено золотими літерами: «Нікопольчанину Осипу Шору. Він же — син турецькопідданого Остап–Сулейман Ібрагім Берта Марія Бендер–бей, він же — прототип великого комбінатора Остапа Бендера (І. Ільф і Є. Петров)».

Тим часом iз ново­з’яв­леним пам’ят­ником у Нікополі вже й легенду пов’язали — якщо посидіти на завбачливо поставленому скульптором стільці з Шором, швидко вирішаться всі фінансові проблеми, а то й, чого доброго, можна розбагатіти.

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути