chrome firefox opera safari iexplorer

За добу до травмпунктiв столицi звернулися 400 осiб. Як уникнути падіння. Поради

20 січня 2012 о 10:29

Лише за минулу добу в Києві 350 дорослих та 50 дітей звернулися до травмпунктів (до слова, їх у Києві 13). Серед причин звернень — побутові, ушкодження, отримані внаслідок ДТП, виробничі та спортивні. Але левову частку становили «сезоннi» переломи кiнцiвок.

Про це вчора розповів головний лікар міської станції швидкої допомоги та медицини катастроф Анатолій Вершигора. Як не дивно, найбільше травмуються люди не в передмiсті, де дороги гірші, а в самому центрі столиці на тротуарнiй плитці без підігріву, яку багато «модних» магазинів та фінансових установ зробили перед входом «для краси».

Щоб уникнути таких НП, травматолог рекомендує вдягати зручний одяг та неслизьке взуття з протектором. Особливо небезпечним є високий каблук–шпилька. І це не лише через його «нестійкість» та часті випадки травмувань жінок, які підборами чіпляються за щiлини у бруківці, застрягають на ескалаторах у метро, а й тому, що занадто високий каблук змінює центр тяжіння людини та порушує систему кровообігу.

Якщо ж падіння таки не вдалося уникнути, варто захистити голову та спробувати згрупуватися. Забите місце пан Вершигора не рекомендує нагрівати, навіть якщо на перший погляд здається, що перелому немає. У дітей зламану кістку «притримує» надкісниця, тож розібратися, є перелом чи ні, досить важко. Обов’язково треба звертатися до спеціаліста, якщо кінцівка деформована чи вiдчуваєте біль.

Комунальні служби у Києві поки справляються зі снігопадом — дороги розчищені, слизькі місця «посолено» та присипано пісочком. Проте якщо снігу випаде екстремально багато, пан Вершигора закликав не сидіти, чекаючи, коли дорогу розчистять, а, як це роблять європейці, виходити на вулицю та розчищувати проїзд самостійно. Бо раптом комусь треба буде викликати «швидку», а вона не зможе доїхати через замети.

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути