chrome firefox opera safari iexplorer

За добу до травмпунктiв столицi звернулися 400 осiб. Як уникнути падіння. Поради

20 січня 2012 о 10:29

Лише за минулу добу в Києві 350 дорослих та 50 дітей звернулися до травмпунктів (до слова, їх у Києві 13). Серед причин звернень — побутові, ушкодження, отримані внаслідок ДТП, виробничі та спортивні. Але левову частку становили «сезоннi» переломи кiнцiвок.

Про це вчора розповів головний лікар міської станції швидкої допомоги та медицини катастроф Анатолій Вершигора. Як не дивно, найбільше травмуються люди не в передмiсті, де дороги гірші, а в самому центрі столиці на тротуарнiй плитці без підігріву, яку багато «модних» магазинів та фінансових установ зробили перед входом «для краси».

Щоб уникнути таких НП, травматолог рекомендує вдягати зручний одяг та неслизьке взуття з протектором. Особливо небезпечним є високий каблук–шпилька. І це не лише через його «нестійкість» та часті випадки травмувань жінок, які підборами чіпляються за щiлини у бруківці, застрягають на ескалаторах у метро, а й тому, що занадто високий каблук змінює центр тяжіння людини та порушує систему кровообігу.

Якщо ж падіння таки не вдалося уникнути, варто захистити голову та спробувати згрупуватися. Забите місце пан Вершигора не рекомендує нагрівати, навіть якщо на перший погляд здається, що перелому немає. У дітей зламану кістку «притримує» надкісниця, тож розібратися, є перелом чи ні, досить важко. Обов’язково треба звертатися до спеціаліста, якщо кінцівка деформована чи вiдчуваєте біль.

Комунальні служби у Києві поки справляються зі снігопадом — дороги розчищені, слизькі місця «посолено» та присипано пісочком. Проте якщо снігу випаде екстремально багато, пан Вершигора закликав не сидіти, чекаючи, коли дорогу розчистять, а, як це роблять європейці, виходити на вулицю та розчищувати проїзд самостійно. Бо раптом комусь треба буде викликати «швидку», а вона не зможе доїхати через замети.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути