chrome firefox opera safari iexplorer

Нардепам пропонують законодавчо розібратися зі сміттям

29 лютого 2012 о 08:42

У Верховній Раді з’явилося кілька законопроектів, якими пропонується законодавчо простимулювати розвиток в Україні цивілізованого поводження з твердими побутовими відходами (ТПВ) та їх переробки. Іншими словами, зробити галузь сміттєпереробки інвестиційно привабливою, а, значить, ефективною.

Зокрема, 24 лютого був зареєстровано проект Закону № 10119 «Про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (щодо стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії).

Цей документ передбачає застосування «зеленого тарифу» для електроенергії, виробленої внаслідок перероблення побутових відходів та запровадженням в ньому інвестиційної складової.

На думку керівника Національного проекту «Чисте місто» Богдана Баласиновича, сьогодні відходи стали досить розповсюдженим джерелом теплової та електричної енергії, адже значна частка ТПВ має високу теплотворну здатність.

«ТПВ, як джерело енергії, використовують на ТЕЦ та у промисловості в багатьох країнах світу. Наприклад, у Швеції, спалюється 48% твердих побутових відходів, а потреба Стокгольма у теплі та електроенергії значною мірою покривається за рахунок спалення ТПВ на 17 заводах у місті та його сателітах. До речі, у Швеції захоронюється на полігонах лише біля 2-3% ТПВ», – відзначив експерт.

В Україні щороку утворюється близько 55 млн. м. куб. ТПВ, а переробляється з них лише 2-3%, відсортовується як вторсировина – 7-8%, а понад 90% ж – захоронюються на полігонах та звалищах. Картина, на жаль, діаметрально протилежна до Швеції.

«Введення «зеленого тарифу» для електроенергії, виробленої внаслідок перероблення побутових відходів без жорсткої прив’язки до технології – чи то механіко-біологічної, спалювання або будь-якої іншої – є дуже прогресивним та вкрай необхідним інструментом стимулювання розвитку галузі сміттєпереробки», – зауважив Б.Баласинович.

За його словами, будівництво сучасних сміттєпереробних комплексів потребує значних інвестиційних ресурсів, які, зазвичай, інвестори хочуть повернути за 5-7 років, проте в сучасних українських умовах це практично не можливо.

Натомість, «зелений тариф» для електроенергії, виробленої внаслідок перероблення побутових відходів означатиме законодавчо гарантоване додаткове джерело прибутку для інвесторів.

Іншим проектом Закону № 10120 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перероблення та захоронення побутових відходів» пропонується надати діяльності із захоронення ТПВ статус природної монополії, оскільки не може бути конкуренції між полігонами, чи полігонами та несанкціонованими звалищами.

Чому? Тому що конкуренція відбувається лише за ціновою ознакою – хто дешевше прийме відходи на захоронення.
«При такому стані речей ніхто не думає про облаштування полігонів згідно найвищих стандартів екобезпеки, бо це занадто дорого, а про переробку ТПВ – щоб у декілька разів зменшити об’єми ТПВ, які підлягають захороненню – взагалі не варто говорити», – прокоментував ситуацію Б.Баласинович.

У сьогоднішніх умовах, коли близько 3% (!) території України зайняті різного роду відходами, законопроект покликаний навести порядок у цій сфері й зупинити практику забруднення все нових і нових земель полігонами та звалищами ТПВ.

«Специфіка ринку переробки побутових відходів, який є суміжним з ринком розміщення побутових відходів, вимагає ефективного державного регулювання. Діюча в Україні система регулювання відносин на згаданих ринках унеможливлює розвиток галузі сміттєпереробки, оскільки вивезти ТПВ на полігон значно дешевше, простіше та швидше, ніж забезпечити їх переробку. Внаслідок цього сміттєпероробні підприємства не можуть конкурувати з полігонами та несанкціонованими звалищами, куди потрапляє понад 90 % відходів. Тож ми маємо зростаючі з року в рік площі полігонів та звалищ, а також своїми руками закладаємо основу екологічних проблем в недалекому майбутньому», – наголосив керівник Національного проекту «Чисте місто».

На думку Богдана Баласиновича, це питання надзвичайно заполітизоване, але його потрібно вирішувати негайно.

«Сусідня Польща вже пройшла цей шлях. Лише завдяки значному збільшенню вартості захоронення ТПВ, та введенню спеціального екологічного збору для полігонів, полякам вдалося розвинути ринок сміттєперобки та зупинити процес зростання площ полігонів», – додав він.

Майя Заховайко, «Рідна країна»

Розділи: Довкілля

19 грудня

Інші дати
День Святого Миколая
Православні, римо-католицькі та греко-католицькі християни пам'ятають його та шанують як історичну особу та великого святого. В Україні та в інших країнах світу цей святець став прообразом міфічної фігури Санта Клауса. Святий Миколай зараховується до лику святих: як такий опікується воїнами, водіями і подорожуючими, допомагає бідним у скруті; вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців, і лучників.
Розгорнути
День адвокатури
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль адвокатури в розбудові правової держави, захисті конституційних прав і свобод громадян, велике громадське значення цієї правозахисної інституції в Україні…» згідно з Указом Президента України «Про День адвокатури» від 2 грудня 2002 року № 1121/2002.
Розгорнути
Народився Микола Андрусов
(1861, м. Одеса – 1924) – геолог, знавець неогенових відкладів, палеоеколог, дослідник Чорноморського басейну. Праці М.Андрусова складають епоху в стратиграфії, палеонтології, палеографії, палеоекології, океанології і досі є неперевершеним зразком наукової чіткості та точності.
Розгорнути
Народився Микола Скуба
(1907, с.Горбове, Чернігівська область – 1937) – український поет. Автор збірок поезій «Перегони», «Демонстрація», «Пісні», «Нові пісні», «Сопілка».
Розгорнути
Народився Микола Руденко
(1920, с. Юр'ївка Луганської обл. - 2004) - український письменник, член-засновник Української Громадянської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод. Автор збірок поезій, романів та повістей ("Вітер в обличчя", "Остання шабля", "Чарівний бумеранг" та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Лукаш
(1919, м. Кромівка Суміської обл. - 1988) - український перекладач. Працював у галузі поетичного і прозового перекладу з 18 мов, української лексикографії.
Розгорнути

Новини Дивитися всі