chrome firefox opera safari iexplorer

Херсонський театр переїжджає в пустелю

19 березня 2012 о 14:55

Відправитися в пустелю, щоб... подивитися виставу? Для жителів Херсонщини і її гостей такі поїздки вже стали цілком доступною розвагою.

Ще торік генеральному директору та художньому керівнику обласного академічного музично-драматичного театру Херсона Олександру Книзі трапилася нагода побачити постановку чеховської драми «Чайка» у виконанні акторів Республіканського театру білоруської драматургії. «Чайку» грали на «зеленій сцені». Під неї художній керівник Валерій Анісенко «пожертвував» власну дачу під Мінськом, де, для відповідності авторському задуму, навіть викопали ставок.

Захопившись неординарним задумом, Олександр Книга вирішив втілити його і в Україні. Неподалік від Херсона він підшукав підходящий майданчик поруч із екологічним хутором «Чумацькі криниці», що на краю єдиної в Європі Олешківської пустелі. І за допомогою меценатів облаштував там сцену на двісті місць.

А її першовідкривачами запросили стати саме трупу Театру білоруської драматургії. На торішній фестиваль «Мельпомена Таврії» мінчани привезли ту саму «Чайку», якій природа досить вражаюче додала реалізму. Коли один з головних героїв драми вимовляв репліку, тримаючи в руках невдалий рукопис, раптом налетів сильний вітер. І буквально вирвав листки аркуші в нього з рук, і це так вдало лягло на основну канву спектаклю, що публіка ахнула!

Захоплений прийом глядачів надихнув творчий колектив Херсонського облмуздрамтеатру на продовження експерименту. Спеціально для «зеленої сцени» Олешшя театр готує вже власну постановку п’єси Федора Достоєвського «Дядюшкін сон».

Обговорюється й можливість поставити тут рімейк «Гамлета» від українського письменника Леся Подерев’янского, який не цурається нецензурної лексики.

Олександр Книга каже: поки що вистави в пустелі — лише для тих глядачів, хто може сам туди добратися. Втім, у недалекому майбутньому адміністрація театру планує включати у вартість квитка й витрати на доставку публіки своїм автобусом, і навіть легкий пікнік на природі. Тут не сумніваються, що бажаючих відвідати виставу влітку буде багато.

На сільських чорноморських курортах сусідніх Скадовського та Голопристанського районів Херсонщини культурні розваги геть відсутні. І відпочивальники будуть не проти урізноманітити лежання на пляжі поїздкою в театр на краю пустелі та знайомством з екзотичними пейзажами.

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі