chrome firefox opera safari iexplorer

Львівський театр стане російський драматичним чи носитиме ім’я Лесі Українки?

15 березня 2011 о 15:49

У Львові хочуть відновити російський драматичний театр. З відповідним зверненням до губернатора Львівщини та мера Львова звернулися низка артистів і громадських діячів, а також голова обласних регіоналів.

«У зв'язку із тим, що з ліквідацією у м. Львові професійного російського драматичного театру, майже 200-тисячна російськомовна громада Львова позбавлена можливості задовольнити свої духовні потреби, звертаємося до Вас з проханням сприяти відродженню у Львові професійного російського драматичного театру», — йдеться у листі.

Звернення підписали 24 особи, зокрема художній керівник Львівського оперного театру Тадей Едер, народний артист Федір Стригун, голова обласної ПР Петро Писарчук, голова Російської общини Львова Володимир Матрохін, голова Львівського відділення антифашистського комітету Олександр Калинюк, голова товариства польської культури Львівщини Лєгович та інші.

У листі зазначено, що «з 2008 року російський театр у Львові не існує. В цьому приміщені працює зараз новостворена установа — Муніципальний театр».

Також у зверненні подано короткий літопис театру, зокрема зазначено, що у 1953—2007 році це був Львівський російський драматичний театр Прикарпатського військового округу; Драматичний театр Західного Оперативного командування м. Львів.

Нагадаємо, зовсім нещодавно Львівський муніципальний театр просив перейменувати його на честь видатної української письменниці Лесі Українки з нагоди 140-ліття від дня її народження.

Зокрема, постійна депутатська комісія культури, промоцій, ЗМІ та туризму Львівської міської ради під головуванням Ярослава Музичка розглянула кілька звернень від Муніципального театру. У тому числі й звернення Львівської обласної профспілкової організації працівників культури України щодо кадрової ситуації у театрі, а також щодо присвоєння театру імені Лесі Українки.

Комісія заслухала директора театру Миколу Лисюка, художнього керівника трупи Людмилу Колосович та народну артистку Жанну Тугай і, узявши їхню інформацію до уваги, одностайно дійшла думки, що ці звернення слід підтримати.

За словами Людмили Колосович, йдеться не просто про зміну непрезентабельної назви, а про високі вимоги, які б накладало на театр ім’я Лесі Українки.

«Я написала концепцію розвитку театру як українського, а не російського, бо вірю у його професійне зростання. Ми даємо по 5 прем’єр щороку. Поставили «Лісову пісню» і їдемо із нею на фестиваль до Херсона. 25 лютого всі відзначатимуть 140-річчя від дня народження Лесі Українки, до цієї дати ми б хотіли офіційно отримати її ім’я у назву театру. Це сприятиме мобілізації колективу на нові творчі досягнення», – вважає Людмила Колосович.

Проте, до 25 лютого отримати ім’я Лесі Українки Львівський муніципальний театр не встиг, адже це питання винесено на порядок денний наступної сесії Львівської міськради.

За матеріалами «1+1» та ЗІКу

26 квітня

Інші дати
Леонід Плющ
1939 –  математик, публіцист, учасник правозахисного руху в СРСР. Дисидент. Член Ініціативної групи захисту прав людини, член Закордонного представництва Української Гельсінської групи.
Розгорнути
Народився Станіслав Тельнюк
(1935, с.Іскрівка Запорізька область – 1990) - український письменник, літературний критик, редактор, перекладач.
Розгорнути
Народився Микола Зеров
(1890, м.Зіньків Полтавська область - 1937) - український літературознавець, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії.
Емаль Дніпра, сліпучо-синій сплав. Газон алей і голе жовтоглиння, І в поводі прозорого каміння Зелені луки — як розлогий став. Ніколи так жадібно не вбирав Я красоти весняного одіння, Пісок обмілин, жовтобоке ріння, Брунатні лози і смарагди трав. (Микола Зеров)
Розгорнути