chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні діє податок на смерть?

16 березня 2012 о 00:10

В українській глибинці зараз дві головні теми для обговорення – можлива видача “вітіної тисячі” та непосильний податок на смерть.

І якщо отримання тисячі – це справа потенційного майбутнього, то податок на смерть – цілковита реальність.

Відтепер з родичів померлого стягують 1,5 тисячі гривень. Саме таку практику запровадили правоохоронні органи: якщо помирає людина, то її тіло обов’язково направляють на розтин за рахунок родичів.

В той час, коли Віктор Федорович на всю країну рекламує свої соціальні ініціативи, обіцяючи до кінця року видати вкладникам Ощадбанку СРСР по тисячі гривень, Генпрокуратура, Міністерство охорони здоров’я та МВС фактично запровадили новий податок на смерть – по півтори тисячі за кожного померлого.

Як розповіли працівники сільських рад Смілянського району на Черкащині, починаючи з лютого 2012 року, міліціонери, посилаючись на нову постанову Кабміну, вимагають проводити розтини всіх померлих.

До відповідної судово-медичної експертизи правоохоронці не дозволяють не те, що ховати, а й обмивати. Навіть якщо померла – стара 90-річна бабуся, яка довгий час хворіла, її все одно треба везти на розтин. Єдиний варіант цього уникнути, якщо за кілька тижнів до смерті лікарі констатували в неї дуже тяжку невиліковну хворобу і наперед передбачили смерть.

Звичайно, перевезення і розтин пропонують робити за власний кошт, просячи за таку послугу півтори тисячі гривень.

Можливо, для когось ця сума здасться мізерною, проте для селян небагатої черкаської провінції – це астрономічні гроші. Особливо, якщо врахувати, що прості похорони рідної людини, крім психічного стресу, й так влітають для родичів в копієчку.

За розповідями очевидців, працівники міліції можуть залагодити справу і без розтину, проте за це вимагають “подяку” в поливину вартості, та ще й не виключають, що в разі чого поховане тіло може бути піддане процедурі ексгумації.

Звичайно, селяни мало що розуміють в нових інструкціях чи постановах Кабміну, тим більше їм важко щось протиставити міліції, навіть якщо їх родичі помирають від старості або хвороб. З них таки витискають останнє, і вони платять 1,5 тисячі за розтин. Показово, що за перші місяці 2012 року цю процедуру не вдалося оминути при жодному випадку смерті в найближчих до райцентру кількох селах району.

При цьому зауважимо, що один день на тиждень розтин роблять безкоштовно. Проте самих судмедекспертів в провінції катастрофічно не вистачає, а тому, навіть протримавши труп вдома кілька днів, немає гарантії, що ви потрапити в “безкоштовний день”. Не чекати ж потім ще тиждень…

При спробі з’ясувати, що ж це за нові правила роботи державних органів у разі смерті людини, одразу ж знаходимо спільний наказ Генерального прокурора Пшонки, міністра внутрішніх справ Могильова та міністра охорони здоров’я Аніщенка від 25 жовтня 2011 року “Про затвердження Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини”.

В документі дійсно є положення, які дозволяють правоохоронцям вимагати розтин всіх без виключення померлих, або ж запроваджувати корупційні схеми відкупу від цієї процедури.

Обов’язково направляють для проведення судово-медичного розтину:

  • трупи людей з ознаками насильницької смерті (травми, асфіксія, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), підозр на таку;
  • трупи людей, смерть яких настала раптово, – без обмежень віку (коли смерть настала швидко, зненацька, на фоні видимого, уявного здоров’я від хвороб, що перебігали приховано або розвинулись гостро);
  • трупи людей, смерть яких настала поза місцем постійного проживання;
  • трупи людей, особу яких не встановлено.

За свідченням людей, саме на раптовість смерті найчастіше й посилаються, коли вимагають проводити розтин.

Хтось може сказати, що це якесь перебільшення чи безчинство на місцях, бо ж насправді, аби уникнути умисних вбивств, треба суворіше стежити за випадками смерті. Наприклад, щоб родичі або утримувачі заради спадщини не вбивали стареньких. Проте Черкащина – це не поодинокий випадок, такі ж самі повідомлення вже надходять з усіх регіонів країни, зокрема, й Прикарпаття.

Тож, в народі вже почали говорити – Янукович видає живим по тисячі, проте забирає в мертвих по півтори.

24 грудня

Інші дати
День працівників архівних установ
Свято встановлено в Україні «…враховуючи значний внесок архівних установ України у розвиток вітчизняної науки і культури, інші сфери життя суспільства, необхідність подальшого вдосконалення архівної справи та на підтримку ініціативи працівників архівних установ…» згідно з Указом Президента України «Про День працівників архівних установ» від 30 жовтня 1998 року № 1200/98.
Розгорнути
Народився Спиридон Черкасенко
(1876, м. Новий Буг Миколаївської обл. - 1940)  - письменник, педагог, журналіст, освітньо-культурний діяч. Автор п'єс, історичних романів, оповідань, віршованої трагендії "Коли народ мовчить" та історичної драми "Северин Наливайко". Деякі його вірші покладені на музику та стали народними піснями.
Розгорнути
Народився Костянтин Данькевич
(1905, м.Одеса – 1984) – український композитор, піаніст, педагог. Автор балету «Лілея», опер «Трагедійна ніч», «Боглан Хмельницький», «Назар Стодоля», музики до театральних вистав та кінофільмів.
Розгорнути
Народився В’ячеслав Чорновіл
(1937, с.Єрки, Черкаська область – 1999) – літературний критик, публіцист, політичний діяч. Герой України.
«Однак шани заслуговує тільки той, хто шанує самого себе... Бо Україна починається з тебе.» (Вячеслав Чорновіл)
Розгорнути