chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні діє податок на смерть?

16 березня 2012 о 00:10

В українській глибинці зараз дві головні теми для обговорення – можлива видача “вітіної тисячі” та непосильний податок на смерть.

І якщо отримання тисячі – це справа потенційного майбутнього, то податок на смерть – цілковита реальність.

Відтепер з родичів померлого стягують 1,5 тисячі гривень. Саме таку практику запровадили правоохоронні органи: якщо помирає людина, то її тіло обов’язково направляють на розтин за рахунок родичів.

В той час, коли Віктор Федорович на всю країну рекламує свої соціальні ініціативи, обіцяючи до кінця року видати вкладникам Ощадбанку СРСР по тисячі гривень, Генпрокуратура, Міністерство охорони здоров’я та МВС фактично запровадили новий податок на смерть – по півтори тисячі за кожного померлого.

Як розповіли працівники сільських рад Смілянського району на Черкащині, починаючи з лютого 2012 року, міліціонери, посилаючись на нову постанову Кабміну, вимагають проводити розтини всіх померлих.

До відповідної судово-медичної експертизи правоохоронці не дозволяють не те, що ховати, а й обмивати. Навіть якщо померла – стара 90-річна бабуся, яка довгий час хворіла, її все одно треба везти на розтин. Єдиний варіант цього уникнути, якщо за кілька тижнів до смерті лікарі констатували в неї дуже тяжку невиліковну хворобу і наперед передбачили смерть.

Звичайно, перевезення і розтин пропонують робити за власний кошт, просячи за таку послугу півтори тисячі гривень.

Можливо, для когось ця сума здасться мізерною, проте для селян небагатої черкаської провінції – це астрономічні гроші. Особливо, якщо врахувати, що прості похорони рідної людини, крім психічного стресу, й так влітають для родичів в копієчку.

За розповідями очевидців, працівники міліції можуть залагодити справу і без розтину, проте за це вимагають “подяку” в поливину вартості, та ще й не виключають, що в разі чого поховане тіло може бути піддане процедурі ексгумації.

Звичайно, селяни мало що розуміють в нових інструкціях чи постановах Кабміну, тим більше їм важко щось протиставити міліції, навіть якщо їх родичі помирають від старості або хвороб. З них таки витискають останнє, і вони платять 1,5 тисячі за розтин. Показово, що за перші місяці 2012 року цю процедуру не вдалося оминути при жодному випадку смерті в найближчих до райцентру кількох селах району.

При цьому зауважимо, що один день на тиждень розтин роблять безкоштовно. Проте самих судмедекспертів в провінції катастрофічно не вистачає, а тому, навіть протримавши труп вдома кілька днів, немає гарантії, що ви потрапити в “безкоштовний день”. Не чекати ж потім ще тиждень…

При спробі з’ясувати, що ж це за нові правила роботи державних органів у разі смерті людини, одразу ж знаходимо спільний наказ Генерального прокурора Пшонки, міністра внутрішніх справ Могильова та міністра охорони здоров’я Аніщенка від 25 жовтня 2011 року “Про затвердження Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини”.

В документі дійсно є положення, які дозволяють правоохоронцям вимагати розтин всіх без виключення померлих, або ж запроваджувати корупційні схеми відкупу від цієї процедури.

Обов’язково направляють для проведення судово-медичного розтину:

  • трупи людей з ознаками насильницької смерті (травми, асфіксія, дії крайніх температур, електричного струму, отруєнь тощо), підозр на таку;
  • трупи людей, смерть яких настала раптово, – без обмежень віку (коли смерть настала швидко, зненацька, на фоні видимого, уявного здоров’я від хвороб, що перебігали приховано або розвинулись гостро);
  • трупи людей, смерть яких настала поза місцем постійного проживання;
  • трупи людей, особу яких не встановлено.

За свідченням людей, саме на раптовість смерті найчастіше й посилаються, коли вимагають проводити розтин.

Хтось може сказати, що це якесь перебільшення чи безчинство на місцях, бо ж насправді, аби уникнути умисних вбивств, треба суворіше стежити за випадками смерті. Наприклад, щоб родичі або утримувачі заради спадщини не вбивали стареньких. Проте Черкащина – це не поодинокий випадок, такі ж самі повідомлення вже надходять з усіх регіонів країни, зокрема, й Прикарпаття.

Тож, в народі вже почали говорити – Янукович видає живим по тисячі, проте забирає в мертвих по півтори.

10 жовтня

Інші дати
Атена Пашко 
1931 – поетеса, громадсько-політична діячка. Автор збірок «На перехрестях», «На вістрі свічки», «Лезо моєї стежки». Голова Спілки українок України (1991–2001), президент Благодійного фонду В’ячеслава Чорновола (з 1999 р.).
Розгорнути
День працівників стандартизації та метрології України
14 жовтня - Всесвітній день стандартів. Саме цього дня 1946 року в Лондоні в приміщенні Інституту цивільних інженерів відкрилася конференція національних організацій по стандартизації. Результатом її роботи стало заснування нової Міжнародної організації по стандартизації ISO (з грецької isos - рівний). У 1970-му Президент ІSО пан Фарук Сунтер (Туреччина) запропонував 14 жовтня відзначати Всесвітній день стандартів, для того, щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль як основного помічника не тільки промисловості, торгівлі, а й урядів і споживачів усього світу. День працівників стандартизації та метрології в Україні на підставі Указу Президента № 910/2002 від 08.10.2002 відзначається щорічно 10 жовтня.
Розгорнути
Народився Михайло Драй-Хмара
(1889, с.Малі Канівці, Черкаська область - 1939) — український поет-неокласик, літературознавець, перекладач, поліглот (знав 19 мов).
Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття веде вас у світи ясне сузір'я Ліри, де пінить океан кипучого життя... (Михайло Драй-Хмара)
Розгорнути

Новини Дивитися всі