chrome firefox opera safari iexplorer

Киянам представлять унікальну виставку килимів

18 квітня 2012 о 12:02

У столиці 18 квітня о 17:00 відкриється виставка художнього килимарства «Килимовий світ Степана Ганжі», присвячена 70-літтю видатного українського мистця, артиста і поета.

Триватиме вона до 27 квітня в галереї Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Народився майбутній килимар 18 квітня 1942 року на Поділлі – в селі Жорнище Іллінецького району Вінницької області в родині славнозвісного майстра-гончара Олександра Ганжі. Навчався у хореографічній студії при ансамблі танцю УРСР ім. П.П.Вірського.

У 1966–1984 роках працював солістом балету в Українському заслуженому академічному хорі імені Григорія Вірьовки. З 1972 р. Степан Ганжа почав займатися малюванням і поезією. Друкувався в журналах: «Театральний Київ», «Україна», «Дніпро», «Ранок», а також видавав друковані авторські збірки.

Хоча об’їздив мало не увесь світ, та серцем прикипів до України. Образотворчим мистецтвом почав займатися з 1984 року.

Захопившись килимарством, самотужки опанував це вишукане мистецтво. За короткий час Степан Ганжа здобув славу одного із самобутніх сучасних мистців, творчість якого відзначено званням Заслуженого майстра народної творчості України (2004), преміями імені Данила Щербаківського (2002), Катерини Білокур (2005), імені Сергія Колоса (2008), Національною премію ім. Тараса Шевченка (2010).

Ювіляр – творець багатьох неповторних килимів, які за стилістикою наближені до традицій Поділля. Улюбленими образами його творчості стали: дерево життя, птахи, вершники на конях, бандуристи, козак Мамай та інші.

На виставці у Києві будуть експоновані килими «Берегиня», «Україно, Україно!», «Півень», «Подільські мотиви», «Лев», «Козак і Дівчина», «Козаки», «Січ-мати», «Чумацький шлях», «Ой, Морозе, Морозенко», «Ще треті півні не співали», «Ой, Січ-мати» та інші.

Усі ці роботи вразять глядачів самобутністю й індивідуальною виразністю, вишуканою манерою виконання. При цьому майстер у своїх композиціях використовує традиційні мотиви, образи й символи народного мистецтва – квадрати та ромби, трикутники, кола та півкола, розетки, безкінечники.

В його складних, але виважених композиціях переважають барокові рослини, квіти, вазони. Елементи декору часто геометризовані, конструктивно вони органічно «вписуються» у канву килимів, що інколи нагадують фрагменти традиційної народної плахти.

Особливістю творчості Степана Ганжі є власноручне ретельне виконання килимів, створюючи які митець по три-шість місяців не відходив від ткацького верстата у власній квартирі. Художник не копіює давні зразки народних килимів, а творить свій світ, тонко відчуваючи давні канони і віртуозно застосовуючи їх у власній інноваційності, дотримуючись основ і традицій, як у формі, так і в змісті.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

24 червня

Інші дати
За церковним календарем 24 червня християни, які живуть за західною традицією святкують Різдво Іоанна Хрестителя, або Івана Предтечі. 
Іван Предтеча був посланцем Бога, щоб сповістити людям про прихід і живу присутність Месії на землі. Він указує на Спасителя і хрестить Його в ріці Йордан.
Розгорнути
Василь Будник
1913 - український учений у галузі ракетобудування та космічної техніки. Розробник перших балістичних ракет, один із засновників конструкторського бюро «Південне». Герой Соціалістичної Праці. Академік НАН України.
Розгорнути
Іван Стешенко
1873-український літературознавець,письменник.
Розгорнути
Народився Іван Твердохліб
(1899. с. Довжик Харківської обл. - 1986) - український актор театру і кіно. ролі: Оврам ("Патетична соната"), Череви ("Сорочинський ярмарок"), Павло ("Коліївщина"), Іван ("Дорогою ціною") та ін.
Розгорнути
Народився Феофіл Яновський
(1860, с.Миньківці, Хмельницька область – 1928), український лікар-терапевт, один з засновників Київської терапевтичної школи. За його ініціативою на Київщині в інших регіонах засновано багато протитуберкульозних закладів санаторного типу. Національний інститут фтизіатрії та пульмонології носить ім»я Ф.Г.Яновського.
«Любити ближнього – це найважливіша з людських наук, вона вистраждана людством " (Олексь Гончар)
Розгорнути