Молодий український письменник Любко Дереш презентував у столиці свою нову книгу – іронічний роман, або алхімічну комедію «Голова Якова».
Щоправда, як зізнався автор, спочатку його творіння мало назву «Як стати Богом і не заплакати». Над ним він працював цілих п’ять років, після того, як світ побачив роман «Трохи пітьми».
«Я зрозумів, що потрібно взяти паузу, щоб переосмислити життя. І досить тривалий час займався речами, далекими від літератури, передусім, особистим життям… Потроху намагався писати, але «пазли зійшлися», завдяки жінці, яка й надихнула мене на завершення книги», – розповів письменник.
За його словами, «Голова Якова» – це іронічний роман для людей, які можуть жартувати на тему буття.
«Напочатках настрій книги був богоборчим. Головний герой протиставляв себе Богу і шляхом до цього обрав музику. Проте після написання трьох четвертих тексту «Як стати Богом і не заплакати», я все ж не наважився загравати з темою руйнування волі, центру особистості… Я вирішив, що це буде щось «не туди»... Все там страшно було й моторошно. І зрозумів, що не хочу ризикувати своїм життям, видаючи таку книгу. Адже не можна загравати з речами, з якими загравати не варто», – поділився сумнівами молодий митець.
Сюжет роману розгортається навколо геніального композитора Якова. Він отримує від свого брата, політтехнолога, незвичну пропозицію – створити гімн-симфонію до відкриття Євро-2012. Темні отці, які стоять за цим замовленням, впевнені, що лише йому під силу створити музику, що буде прологом до мелодії Апокаліпсису. Щоб віднайти потрібні звуки, Якову доведеться зіграти на найприхованіших струнах душі, а можливо, й вмерти і відродитися знову…
«Моя книга – це стан посмодерноїсвідомості, де змішалося все: різні психотехніки, психотехнології разом із бажанням споживати більше, споживати інше, споживати краще. Можливо, це і «той біблійний Яків», боротьба якого з ангелом ще попереду, і його потрібно ще побачити. Але, передусім, це історія про сучасну молоду людину, яка загубила себе в інформаційному шквалі», – пояснив Любко.
На думку письменника, його нове «дітище» є дуже «конденсованим».
«Цю книгу не можна «пробігти» за один раз і відкласти, тому що там є, як мінімум, 10 різних історій. Це чотири чоловічі характери й чотири – жіночих, одного собаки і власне «нейтральна позиція» автора», – натякнув він.
Коментуючи «запізнілу» презентацію «Голови Якова», яка з’явилась на книжкових полицях ще в лютому, Любко Дереш пояснив це «особистими обставинами». Водночас, за його словами, в цьому є й переваги, бо вже можна говорити про реакцію перших читачів.
«Можу сказати, що реакція на цю книгу в Інтернеті виявилась досить суперечливою і поляризувала читачів. Десь 60-70% відгуків були яскраво негативними, хоча мене це навіть в чомусь тішить. Це означає, що в цій книжці є щось дуже справжнє. А ті люди, для яких ця книга писалася, залишились дуже задоволеними», – переконаний автор.
За його словами, у новій книзі він виразив себе як письменник і митець, а мистецтво, як відомо, не обов’язково повинно подобатись, адже, передусім, має пробуджувати людей.
Майя Заховайко, «Рідна країна»
