chrome firefox opera safari iexplorer

Марко Бараболя «Проект автономії»

19 квітня 2012 о 00:11

Марко Бараболя — псевдонім, під яким увійшов у закарпатську літературу наприкінці 20-х років ХХ століття Іван Рознійчук.

Письменник, педагог і літературний критик Володимир Бірчак, на очах якого творилася нова закарпатська література першої половини ХХ століття, називав Марка Бараболю видатним і «тонким гумористом».

Він вважав, що «в’їдливі сатири закарпатського письменника можуть цілком певно витримати порівняння з сатирами Володимира Cамійленка, а гумористичні оповідання дорівнюють, якщо не перевищують, такі популярні «Усмішки» Остапа Вишні... хоч кількісно продукція Бараболі порівнююче дуже невелика».

ПРОЕКТ АВТОНОМІЇ

www.biblioteka.uz.ua

Коли Марс наблизився до земної кулі, радіослухачі із своїх апаратів почули таємничі звуки. З певних джерел довідуємося, що звуки висилала радіостанція з Марса. Одначе в тому часі марсіанської мови ще ніхто не розумів і справа зістала під знаком запитання. Доперва тепер наші славні філологи при помочі «Русинської граматики третього смеру» розшифрували ті таємничі звуки.

Показалося, що русинська мова дуже подібна до марсіанської. Мешканці Марса, отже, питали: «Иртешетлуйте рихло, во якой стадію находжається переговориванье тычительное автономьюма Карпат-орос-орсага і долго ли нам нужно творити чеканье во деле разлущенья сіей отазки».

Отже ж, видно, і на Марсі зацікавились справою нашої автономії. Це наглядно ілюструє актуальність вищезгаданої проблеми. Та й не диво. Бо вже сотні тисяч літ веде наш народ тяжку боротьбу за автономію (еге ж, веде). Тисячі лицарів-героїв полягло у цій важкій боротьбі. Згадати хоча бл. п. Худновича, Вапловича, Тимрака, або із новіших бл. п. Басова. Себкида, Руктяка і сотні-мільйони інших. Наш народ (любимий) вже зовсім збіднів, нічого не жалує, усе жертвує для автономії. Згадати хоча папір: скільки паперу було списано справами цієї автономії! Вистарчило б до кінця світа на опакування, наприклад, солонини.

І чи все це пропадає надаремно? Ні. Сто разів ні. Двісті разів ні. П'ятсот разів ні. Сімсот разів ні. Тисячу разів ні. Бо вже, бачите, надійшла очікувана пора, бо вже бачите: доборолись. Як, питаєте? Та хіба ж вам повилазило? Бо вже нині мала дитина знає, що в справі автономії ведуться переговори. Чуєте? Переговори. Вже навіть подаються проекти. Чуєте? Проекти.

Чесні громадяни русини. Не дайтеся збаламутити. Посилайте чим більше проектів і дозвольте при тій нагоді опублікувати і мій проект від імені «Партії вдоволених автохтонів».

Беручи до уваги соціальне, спеціальне, абнормальне, катастрофальне, драматичне, юридичне, мікроскопічне, біологічне, романтичне, ідіотичне, безличне, банальне і т. д. положення нашого народу, пропонується його наділити слідуючою автономією:

§ 1. НАЗВА КРАЇНИ: Тутешняцька губернія.

§ 2. ГРАНИЦІ: Тутешняцька губернія має бути обгороджена зі всіх сторін дерев'яним плотом, висоту якого встановить автономна управа краю. З одної сторони — вхід 1 (брама), а на брамі напис у семи мовах: «Вітаємо вас», а під ним в дужках: «Шановних гостей проситься собі пригадати, чи не забули чого вдома».

§ 3. ГЕРБ: Слимак.

§ 4. НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІМН: «Когда Русин под Бескидом так тяженько не вздихав».

§ 5. ПРАВЛІННЯ: На чолі Тутешняцької губернії стоїть, зглядно сидить губернатор. Він має слідуючі права:
а) брати кожномісячну платню; б) уживати свої губернаторські палати вдень і вночі;
в) ходити по корзі;
г) уживати спорту, ходити на лови;
д) до інших справ не мішатися.

§ 6. ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН: Громадяни мусять:
а) слухати начальство; б) начальство слухати;
в) запам'ятати собі гасло: «Скачи, враже, як пан каже».

§ 7. ПРАВА ГРОМАДЯН: Громадяни мають право:
а) курити і плювати на землю; б) думати про страшний суд і пекельні муки;
в) брати участь у публічному житті на весіллях, хрестинах і похоронах.

§ 8. П'ЯТЕ ЧЕРЕЗ ДЕСЯТЕ: Собаки мусять бути прив'язані. Коминарі мають вибиратися виключно з місцевого населення. Диким свиням забороняється рити бараболю. Злодії повинні платити податок з обороту. Без попереднього дозволу урядів не сміють дівчата давати хлопцям гарбуза. Самовбивство дозволяється виконувати за окремим дозволом. Належно оштемпельоване подання треба подати завчасу. Без «цидули» не вільно вступати до потягу. Громадяни до трьох років віку свого мають право довбати в носі.

§ 9. Урядова назва і мова населення бу­де встановлена додатково, як тільки винайдуть «перпетум мобіле».

§ 10. Оцим параграфом анулюються попередні параграфи.

§ 11. Оцим параграфом анулюється попередній десятий параграф. Нарушення його строго карається примусовим ловленням риб.

§ 12. Оцим параграфом анулюються всі слідуючі параграфи.

§ 13. Гляди 12.

§ 14. Гляди 13.

§ 15. На території Тутешняцької губернії значок «ъ» має ту силу, що й параграф.

ПРИМІТКИ: Смер (чеське) — напрям. Рихло (чеське) — швидко. Иртешетлуйте (угор.) — повідом­ляйте. Карпат-орос- орсаг (угор.) — Карпаторусинська держава. Отазка (чеське) — питання. (Автор пародіює так звану «русинську мову»). Худнович — Духнович. Ваплович — Павлович. Тимрак — Митрак. Басов — Сабов. Себкид — Бескид. Руктяк — Куртяк. (Перераховуються прізвища закарпатських «автономістів»).

Текст гуморески — з порталу «Колиба»

Розділи: Унікальне

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути