chrome firefox opera safari iexplorer

Студенти не хочуть вступати до президентського Кирило-Мефодіївського братства

09 квітня 2012 о 15:31

Далеко не всі студенти готові поповнити лави відроджуваного за ініціативи Президента Кирило-Мефодіївського братства. Водночас історики взагалі сумніваються у можливості відновлення такого товариства «згори».

Це з’ясувало Радіо Свобода.

Як відомо, з ініціативою відродити Кирило-Мефодіївське братство нещодавно виступив Президент Віктор Янукович. На думку гаранта, «одна з важливих точок у процесі створення ювілею Кобзаря — пожвавлення того духу, середовища, в якому визрівав Шевченко».

"У зв´язку з цим пропоную провести Шевченківські читання, відродити Кирило-Мефодіївське братство, як модний студентський рух, а також організувати держпрограму Шевченківський дім, в якому буде зібрана і збережена спадщина Шевченка», — зазначив Янукович в ході засідання Громадської гуманітарної ради 5 квітня 2012 року.

Відроджувати братство пропонується на базі університетів Шевченка та Києво-Могилянки.

Думка пропрезидентської більшості

«Діяльність таких товариств неодмінно згуртує українську молодь і дасть їй важіль впливу на владу», — вважає депутат-регіонал Вадим Колесніченко.

«Із самої назви Кирило-Мефодіївського товариства ясно, чим воно займалося і чим буде займатись, – вважає політик. – Це все намагання Президента зробити владу більш прозорою, а суспільство – більш активним, щоб воно впливало на дії влади. Щоб об’єднати країну, треба надати можливість громадськості висловлювати свої думки щодо того чи іншого явища і підтримувати реалізацію їхніх ініціатив через інституції влади».

Думка істориків

«Можна тільки привітати визнання главою держави тієї ролі, яку свого часу відіграло братство в історії українського визвольного руху. Проте не можна забувати, що кирило-мефодіївці ­– це була ініціатива «знизу», організація, що займались підпільною діяльністю проти царської влади», — зауважує історик Сергій Кот.

«Такі організації, як ініціатива «Першого грудня» змістовно, морально і за своєю спрямованістю більш підходить до того, чим займалося Кирило-Мефодіївське товариство у той час, ніж, скажімо, якісь у наказному порядку накидані речі», – пояснює історик.

Думка студентів

Відновлення братства Президент пропонує ініціювати серед студентства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та «Києво-Могилянської академії».

Радіо Свобода поцікавилось у самих студентів, як вони ставляться до відродження братства, чим воно може сьогодні займатися та чи вступили б вони у новостворену організацію, якби мали таку можливість:

«Не бачу сенсу засновувати зараз Кирило-Мефодіївське товариство, бо на той час воно було актуальне і потрібне, там була еліта, люди, які вболівали за Україну і були патріотами, а зараз не та ситуація зовсім, і по-друге, вистачає різних громадських організацій та об’єднань – це буде просто калькування назви».

«Кирило-Мефодіївське братство – це була конспіративна націоналістична організація. Її основною метою було відродження української державності. Тому створювати аналог – це вже якось дивно, оскільки немає потреби боротися за незалежність».

«Я майже впевнений, це буде фіктивна організація, яка буде створена просто для того, щоб вона була створена і все. Вона не буде працювати, тому я туди не вступлю».

«Ідея відновлення братства, може, і хороша, але все залежить від її реалізації. Є ймовірність, що перший етап існування нового товариства буде вдалим, але потім є ризик того, що це перетвориться на показуху і формальність».

Довідково
​​
Кирило-Мефодіївське братство – таємна політична організація, створена з ініціативи Миколи Костомарова в грудні 1845 – січні 1846 року в Києві.

Кирило-мефодіївці пропагували свободу, рівність, братерство як основу для створення нового суспільства. Вони прагнули ліквідувати кріпацтво, хотіли рівності станів, доступності освіти тощо.

До братства у квітні 1846 року приєднався Тарас Шевченко.

Восени 1846 року кількість членів таємного товариства сягнула дванадцяти осіб. Але навесні наступного року влада припинила діяльність Кирило-Мефодіївського братства, і більшість його членів опинилися за ґратами.

Шевченка віддали в солдати, Костомаров був засланий до Саратова.

Розділи: Суспільство

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі