chrome firefox opera safari iexplorer

Студенти не хочуть вступати до президентського Кирило-Мефодіївського братства

09 квітня 2012 о 15:31

Далеко не всі студенти готові поповнити лави відроджуваного за ініціативи Президента Кирило-Мефодіївського братства. Водночас історики взагалі сумніваються у можливості відновлення такого товариства «згори».

Це з’ясувало Радіо Свобода.

Як відомо, з ініціативою відродити Кирило-Мефодіївське братство нещодавно виступив Президент Віктор Янукович. На думку гаранта, «одна з важливих точок у процесі створення ювілею Кобзаря — пожвавлення того духу, середовища, в якому визрівав Шевченко».

"У зв´язку з цим пропоную провести Шевченківські читання, відродити Кирило-Мефодіївське братство, як модний студентський рух, а також організувати держпрограму Шевченківський дім, в якому буде зібрана і збережена спадщина Шевченка», — зазначив Янукович в ході засідання Громадської гуманітарної ради 5 квітня 2012 року.

Відроджувати братство пропонується на базі університетів Шевченка та Києво-Могилянки.

Думка пропрезидентської більшості

«Діяльність таких товариств неодмінно згуртує українську молодь і дасть їй важіль впливу на владу», — вважає депутат-регіонал Вадим Колесніченко.

«Із самої назви Кирило-Мефодіївського товариства ясно, чим воно займалося і чим буде займатись, – вважає політик. – Це все намагання Президента зробити владу більш прозорою, а суспільство – більш активним, щоб воно впливало на дії влади. Щоб об’єднати країну, треба надати можливість громадськості висловлювати свої думки щодо того чи іншого явища і підтримувати реалізацію їхніх ініціатив через інституції влади».

Думка істориків

«Можна тільки привітати визнання главою держави тієї ролі, яку свого часу відіграло братство в історії українського визвольного руху. Проте не можна забувати, що кирило-мефодіївці ­– це була ініціатива «знизу», організація, що займались підпільною діяльністю проти царської влади», — зауважує історик Сергій Кот.

«Такі організації, як ініціатива «Першого грудня» змістовно, морально і за своєю спрямованістю більш підходить до того, чим займалося Кирило-Мефодіївське товариство у той час, ніж, скажімо, якісь у наказному порядку накидані речі», – пояснює історик.

Думка студентів

Відновлення братства Президент пропонує ініціювати серед студентства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та «Києво-Могилянської академії».

Радіо Свобода поцікавилось у самих студентів, як вони ставляться до відродження братства, чим воно може сьогодні займатися та чи вступили б вони у новостворену організацію, якби мали таку можливість:

«Не бачу сенсу засновувати зараз Кирило-Мефодіївське товариство, бо на той час воно було актуальне і потрібне, там була еліта, люди, які вболівали за Україну і були патріотами, а зараз не та ситуація зовсім, і по-друге, вистачає різних громадських організацій та об’єднань – це буде просто калькування назви».

«Кирило-Мефодіївське братство – це була конспіративна націоналістична організація. Її основною метою було відродження української державності. Тому створювати аналог – це вже якось дивно, оскільки немає потреби боротися за незалежність».

«Я майже впевнений, це буде фіктивна організація, яка буде створена просто для того, щоб вона була створена і все. Вона не буде працювати, тому я туди не вступлю».

«Ідея відновлення братства, може, і хороша, але все залежить від її реалізації. Є ймовірність, що перший етап існування нового товариства буде вдалим, але потім є ризик того, що це перетвориться на показуху і формальність».

Довідково
​​
Кирило-Мефодіївське братство – таємна політична організація, створена з ініціативи Миколи Костомарова в грудні 1845 – січні 1846 року в Києві.

Кирило-мефодіївці пропагували свободу, рівність, братерство як основу для створення нового суспільства. Вони прагнули ліквідувати кріпацтво, хотіли рівності станів, доступності освіти тощо.

До братства у квітні 1846 року приєднався Тарас Шевченко.

Восени 1846 року кількість членів таємного товариства сягнула дванадцяти осіб. Але навесні наступного року влада припинила діяльність Кирило-Мефодіївського братства, і більшість його членів опинилися за ґратами.

Шевченка віддали в солдати, Костомаров був засланий до Саратова.

Розділи: Суспільство

11 січня

Інші дати
Народився Рейнгольд Глієр
(1875, м. Київ – 1956) - композитор, диригент, педагог, доктор мистецтвознавства. Автор балету «Тарас Бульба», симфонічної картини-балету «Запорожці» та ряду інших творів за поемами Т.Шевченка.
«Я верю в то, что мы, то есть наш народ, будет жить страшно долго. Не сто, не двести, не тысячу лет, а гораздо дольше. Я верю, что он станет лучше, ближе к идеалу и в конце концов станет совершенным. Так же и с музыкой» (Рейнтгольд Глієр)
Розгорнути
Народилася Тетяна Садовська-Тимківська
(1888, м. Чернігів - 1991) - українська актриса. Ролі: Маруся, Проня ("Маруся Богуславка", "За двома зайцями" М. Старицького) та ін.
Розгорнути
Народився Василь Нагірний
(1848, с. Гірне Львівської обл. - 1921) - український архітектор та громадський діяч. У 1882-1918 рр.кожна четверта церква у Галичині була побудована за його проектом (понад 200). Засновник товариства "Славія", "Народна торгівля", "Сокіл", "Зоря", "Народна гостиниця".
Розгорнути

Новини Дивитися всі