chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні присвоюють наукові ступені та вчені звання

26 квітня 2012 о 13:28

Наукові ступені та вчені звання в Україні мають практично всі чиновники та високі посадовці. Водночас, численні публікації свідчать, що далеко не всі отримали їх законно. 

Дослідникам так і не вдалося знайти дисертацій міністра освіти і науки Дмитра Табачника. Викритий у плагіаті академік Володимир Литвин продовжує очолювати Верховну Раду. Не уникли звинувачень у неправдивості дипломів і опозиційні політики – закордонні дипломи колишнього міністра юстиції Романа Зварича також не знайшлися. 

Перевершив усіх професор і доктор наук Президент України Віктор Янукович. Своєю книгою «Україна – країна можливостей» він довів минулого тижня, що Україна надає необмежені можливості письменникам від влади. За книгу, яка стала раритетом вже на момент презентації і також зазнала критики за плагіат, Президент, за його словами отримав два мільйони доларів гонорару.

Проблема присвоєння наукових звань та вчених ступенів існує в Україні як мінімум 20 років, говорить координатор напряму «Суспільство знань», член «Фронту змін» Лілія Гриневич. Однак у 2011 році, коли Вища атестаційна комісія була розформована, а її функції передали Атестаційній коле­гії Міністерства освіти і науки, ситуація ще погіршилася. Тепер присвоєння ступенів і звань відбувається повністю в «ручному режимі», запевняє Гриневич.

Відсутність реакції на те, як високопосадовці отримують вчені звання і наукові ступені, свідчить, що органи влади не здатні давати адекватну відповідь
Лілія Гриневич

«Відсутність реакції на те, як наші високопосадовці отримують вчені звання і наукові ступені, свідчить, що органи влади не здатні у таких ситуаціях давати адекватну відповідь. Ці випадки навпаки замовчуються, а деколи сприймаються як норма. Цим має займатися абсолютно незалежний від виконавчої влади орган. ВАК (Вища атестаційна комісія), який був, себе не виправдав. В опозиційному законопроекті (Яценюка і Оробець) пропонується створення освітньої ліцензійної палати і механізми, які повинні запобігти будь-яким зловживанням членів комісії», – зазначає Гриневич.

Повернення ВАК?

Новий орган атестації не потрібен, вважає секретар парламентського комітету з питань науки і освіти комуністка Катерина Самойлик. Крім того, депутат запевняє: їй про факти нечесного присвоєння звань і ступенів невідомо.

Чи це моральний, чи матеріальний хабар – це одне й те саме. Це вже кримінальна відповідальність
Катерина Самойлик

«Чи це моральний, чи матеріальний хабар – це одне й те саме. Це вже кримінальна відповідальність. Якби в мене був би хоч один факт, але в мене його нема. Але має займатися цим ВАК, я впевнена що його відновлення буде в урядовому законопроекті про вищу освіту. Але ми його ще не бачили, він в нетрях Кабміну. ВАК – це більш-менш незалежний орган і до того ж це наша вітчизняна національна традиція», – зауважує Самойлик.

«Сказати «ні!» усяким зайдам»

ВАК дійсно був не найгіршою українською установою, однак він підпорядковувався виконавчій владі, говорить науковець, колишній заступник міністра освіти та наук Максим Стріха. Тож ідею створення повністю окремого незалежного нового органу освітянин він схвалює. Водночас, за словами науковця, цього недостатньо.

Реально ситуація зміниться лише тоді, коли змінять правила гри в усьому суспільстві
Максим Стріха

«Коли йдеться про атестацію науковців, найкраще щоб цим відав незалежний орган, він би залежав лише від самої наукової спільноти, а не від призначених чиновників. Але реально ситуація зміниться лише тоді, коли змінять правила гри в усьому суспільстві, коли наукове середовище стане достатньо потужним, щоб сказати «ні!» усяким зайдам, які претендують на наукові ступені і звання», – зазначив Максим Стріха.

У Міністерстві освіти і науки існує Департамент роботи з персоналом і керівними кадрами. Там, як запевняють його працівники, перевіряють абсолютно всі документи про вищу освіту, вчені ступені та наукові звання держслужбовців. Як зауважив в інтерв’ю газеті «Освіта України» голова департаменту Ігор Некрасса, останнім часом «якихось дуже гучних історій не було».

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути

Новини Дивитися всі