chrome firefox opera safari iexplorer

Киян запрошують відсвяткувати День Матері на Михайлівській площі

13 травня 2012 о 09:05

Київська міська організація Спілки Української Молоді в Україні запрошує киян та гостей міста на святкове дійство, присвячене Дню Матері. Захід відбудеться 13 травня о 12:00 на Михайлівській площі.

У програмі заходу передбачено народні танці, веснянки, хороводи, ігри, конкурси із призами та майстер-класи із ручних робіт.

Для матусь і діток співатимуть та гратимуть ансамбль «Первоцвіт», гурти «Правиця» та «Варйон», а Лірник Сашко розповідатиме казки.

«Ми хочемо, щоб святкування Дня Матері стало традицією, — розповідає Людмила Юрченко, одна з організаторів акції. – У наш час дуже важливо прищепити людям повагу до матері, заохотити батьків до співтворчості з їхніми дітьми, навчити дітей самоорганізації дозвілля».

Бонус для матусь: безкоштовна фотосесія.

День Матері традиційно відзначається у другу неділю травня.

Довідково: «Спілка Української Молоді в Україні» є однією із найстарших молодіжних організацій і свій початок бере від підпільного СУМу, що існував у Києві в 1925—1929 роках. На сьогодні СУМ існує та діє в 10 країнах світу і є однією із двох найбільших виховних українських молодіжних організацій у світі. В сучасній Україні відродження СУМу розпочалося у 1989 році і з цього часу організація проводить виховну діяльність серед дітей та молоді.

Методика сумівського виховання налічує понад 60 років й побудована на системі національного виховання, яку заклав відомий вітчизняний педагог Григорій Ващенко (почесний член СУМ, автор праці «Виховний ідеал»).
За довголітню історію розвитку СУМу організацією було виховано багато відомих громадських діячів України та діаспори.

«Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути