chrome firefox opera safari iexplorer

У Черкасах стартує масштабний міжнародний етнофестиваль

25 травня 2012 о 10:02

26 та 27 травня у Черкасах уп’яте проведуть міжнародний молодіжний етнофестиваль «Трипільські зорі». Упродовж двох днів черкасці та гості міста зможуть побачити виступи близько 20 українських гуртів, взяти участь у різноманітних майстер-класах та поринути в атмосферу козацьких часів.

Цими вихідними «Трипільські зорі» відкриють хвилю фестивалів в Україні. Відсвяткувати перший ювілей організатори етнофестивалю планують із розмахом. Окрім уже традиційних майстер-класів, оповідок від Сашка Лірника, Body-Art-вистави та кіно-ночі, «родзинкою» цьогорічного етнозаходу стане встановлення на території фестивалю черкаського козацького куреня. Ідейними натхненниками та організаторами відновлення козацької культури на фестивалі «Трипільські зорі» буде Черкаська школа бойового гопаку разом із національною скаутською організацією «Пласт».

Як розповів Радіо Свобода представник Черкаської школи бойового гопаку Данило Майоров, черкаський козацький курінь буде «своєрідною українською галявиною, де всіх охочих вчитимуть бойовому гопаку та народним танцям, мистецтву приготування їжі «по-козацьки», а також розважатимуть козацькими забавами, грою кобзаря та народними піснями.

«Це можливість для патріотично-налаштованої молоді два дні й дві ночі прожити на козацькій території, повернутися ніби в ті часи козацької епохи», – каже Данило Майоров.

Новинки ювілейного фестивалю

Цього року в музичній частині фестивалю візьмуть участь близько 20 гуртів з усіх куточків України. Хедлайнером першого дня стане київський гурт «ДримбаДаДзига», а другого – івано-франківський гурт «Кораллі», який минулого року теж завершував один із фестивальних днів.

Організаторка заходу Інна Шемет переконує, що поціновувачі автентичного приїздять на «Трипільські зорі» насамперед, щоб відчути неповторну атмосферу фестивалю, а не лише, щоб побачити виступ певного виконавця.

«Якщо хто бажає приїхати на «Трипільські зорі», хай він приїздить на сам фестиваль, а не заради тих колективів, які виступатимуть. Ми це робимо саме для тих глядачів, які цінують ту атмосферу, яка панує фестивалю, і для самого міста. Ми запрошуємо не лише на сам фестиваль, а й запрошуємо відвідати Черкаси», – зауважує Інна Шемет.

Окрім того, розповідає Інна Шемет, відбираючи гурти для участі в ювілейному фестивалі, організатори керувалися вподобаннями аудиторії. Тому цього року в «Трипільських зорях» візьмуть участь як вже традиційні учасники фесту, так і чимало нових гуртів.

На думку Олексія Хуторного, фронтмена черкаського гурту «Печворк», який уперше співатиме на «Трипільських зорях», такий фестиваль дає можливість шанувальникам етнічної музики як «побачити музикантів з інших регіонів, так і пізнати культуру України в цілому».

«Це дуже корисне спілкування між регіонами. Це найважливіше. Це об’єднує українців, які однаково або схоже дивляться на цей світ», – каже Олексій Хуторний.

У межах ювілейного фестивалю «Трипільські зорі» також відбудеться «Аукціон небаченої щедрості». Організатори фестивалю просять відвідувачів приносити на етнозахід усе, що «ще має право на життя, але вийшло із ужитку». Заплановано, що усі такі речі розіграють на аукціоні, головна особливість якого не підвищення ставок, а навпаки їхнє зниження.

16 травня

Інші дати
Народився Микола Костомаров
(1817, с.Юрасівка, нині – м.Дружба, Сумська область - 1885) - видатний український історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч. Автор «Книги буття українського народу».
«Бо не хотіла Україна іти услід язиков, а держалась закону божого, і всякий чужестранець, заїхавши в Україну, дивувався, що ні в одній стороні на світі так щиро не молються богу, ніде муж не любив так своей жони, а діти своїх родителей». (Микола Костомаров)
Розгорнути
Народився Тодось Осьмачка
(1895, с. Куцівка Черкаська область – 1962) - український письменник, прозаїк, перекладач.
«Гей, степе мій, підпер ти ріками моря, щоб не схитнулися вони на ниви хлібороба... Ти запалив дзвінкі вогні великих сизих рос, що з ринків падають на обрій — на вічний твій покос...» (Тодось Осьмачка)
Розгорнути