23 травня в Українському католицькому університеті відбулась презентація книги сестри Серафими Сало «Провінція Пресвятої Тройці Сестер Чину Святого Василія Великого: нариси з історії».
Про це «Рідній країні» повідомила прес-служба УКУ.
У книзі с. Серафима піднімає одне з важливих питань сучасних досліджень історії Церкви в Україні, а саме – малодосліджену тематику розвитку жіночого монашества у XX ст.
У праці авторка представляє панораму існування жіночих василіанських монастирів в умовах радянського тоталітарного режиму, а також досліджує та описує долі окремих монахинь, які могли б претендувати на початок їх беатифікаційного процесу.
Рецензент книги, науковий працівник Інститут історії Церкви УКУ о. Тарас Бублик зазначив: «Праця с. Серафими є, фактично, однією з перших спроб написати історію сестер ЧСВВ, яка б охоплювала другу половину XX ст. Не будучи професійним істориком, авторка прагне представити повсякденне життя монахинь, їх турботи, проблеми, ставлення до тогочасний історичних подій, суспільно-політичних перемін тощо».
Спеціаліст з питань розвитку монашества Олег Дух під час презентації розповів про розвиток жіночих монастирів у Центрально-Східній Європі в кінці XVII – І половині XX ст. Він також прокоментував актуальність праці сестри Серафими Сало: «Авторка книги зуміла якнайкраще висвітлити важливу роль жіночих василіанських монастирів у історії не лише Церкви, але й цілого українського народу».
Проблематика книги «Провінція Пресвятої Тройці Сестер Чину Святого Василія Великого: нариси з історії» є важливою частиною комплексного дослідження з історії УГКЦ у XX ст., вона перегукується з аналогічними дослідженнями, які проводить Український католицький університет та Інститут історії Церкви.
Довідка
Сестра Серафима Сало народилася 22 жовтня 1934 року в м. Жовква, Львівської області.
З 1957 до 1957 роки навчалася в Томському педагогічному інституті, здобувши кваліфікацію вчителя фізики середньої школи. 1962 року повернулася до Жовкви й у вересні цього ж року вступила до Чину святого Василія Великого. З 1963 до 1989 року працювала в системі соціального забезпечення м. Львова. Після виходу УГКЦ з підпілля виконувала обов’язки магістри новичок, провінційної дорадниці і секретарки.
Видала три поетичні збірки: «Сторінки моєї віри», «Звірою через віки», «Поклін у вірі Богу і Творцю». Автор книги «Життя – дар Божий».
