chrome firefox opera safari iexplorer

Завтра на відновленій набережній Алушта святкуватиме своє 110-річчя

30 травня 2012 о 11:50

Завтра Алушта відзначатиме подвійне свято: день міста й довгоочікуване, поки що неофіційне, відкриття реконструйованої набережної, знищеної лютневими штормом і негодою. А офіційне відкриття заплановано на 1 червня.

Про це пише «Голос України».

Нагадаємо, що Південний берег Криму цього року переніс два руйнівні шторми. Перший був наприкінці січня, другий завдав значної шкоди Ялті й Алушті буквально через тиждень, на початку лютого. Наслідком негоди стали обриви електромережі, зруйновані дорога й частина підпірної стіни уздовж пляжів. Також було пошкоджено каналізаційний колектор, лінії зв’язку.

Найбільшої шкоди стихія наробила в Алушті — тут хвилі, вітер і опади зруйнували підпірні стіни міської набережної, утворилася яма в 30 метрів завдовжки й 9 — завширшки. Дісталося також каналізаційному колектору, пляжним накриттям і павільйонам.

Як розповіли в Алуштинській міськраді, реконструкція набережної відбувалася у два етапи. Перший фінансував головний інвестор — Олександр Лебедєв, власник багатьох алуштинських рекреаційних об’єктів. Російський спонсор виділив на ці роботи близько 12 мільйонів гривень. Частину витрат узяло на себе місто. Ще більше 40 мільйонів гривень надійшли з резервного фонду держбюджету України.

Довелося чимало сил витратити й на упорядкування розмитих штормом пляжів. Тільки в Алушті на них завезли близько 25 тисяч тонн щебеню, що допомогло істотно розширити прибережну територію.

Але показати набережну у всій красі до початку літа навряд чи вдасться. Не виключено, що після закінчення сезону сюди знову повернуться робітники. Але влітку, запевняє міська влада, ніяких незручностей алуштинці й туристи не відчують — по набережній можна буде гуляти, як і раніше. До початку сезону тут навіть хочуть поставити нову сцену.

Крім презентації нового обличчя міста, планується відкриття Алеї мистецтв, де розміщені скульптури з дерева, гіпсу, каменю, металу, серед яких символ Криму — грифон, лавочка «Золота пара» із двометровими рибками бажань і скульптура з дерева «Мати й дитина».

І це ще не все, що підготувала алуштинска влада до нового сезону. Через кілька днів планують відкрити парк «Крим у мініатюрі», де розмістять точні копії основних історико-архітектурних споруд Криму, і закінчити проект «Wі-Fі-набережна», щоб можна було безплатно підключатися до Інтернету на Центральній набережній.

Довідково

31 травня 2012 року Алушта відзначатиме своє 110-річчя. В рамках фестивалю «Зорі Алушти» планується проведення грандіозної святкової програми з театралізованим шоу. У заходах візьмуть участь закордонні делегації, зірки української естради, творчі колективи тощо.

З детальною програмою святкування Дня Алушти можна ознайомитись тут. 

«Рідна країна»

 

Розділи: Суспільство

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути

Новини Дивитися всі