chrome firefox opera safari iexplorer

Кияни побачать фотопроект «Окраїна» Мірона Цовніра

25 червня 2012 о 08:25

У Києві 29 червня в Центрі візуальної культури відбудеться відкриття унікальної виставки «Окраїна» відомого німецького фотографа Мірона Цовніра.

Уперше відвідавши свою історичну Батьківщину – Україну — влітку 2011 року, Мірон Цовнір почав роботу над новим циклом фотографій. Рівно через рік, коли увага всієї Європи прикута до України й Польщі, митець представляє фотографії з Києва, Лодзя, Москви й Варшави під назвою «Окраїна».

Східноєвропейському простору притаманна спільність, яку визначають невидимі, небажані маргінали – громадяни окраїн.

Життя цих людей у містах має свої закони. Кордони, що визначають їхнє повсякдення, – не менш суворі й закриті, ніж географічні, вони прокреслені бідністю та соціальним виключенням. «Окраїна» Мірона Цовніра – це не лише її жителі, але й своєрідна естетична парадигма. Вона поєднує похмурий експресіонізм, урбаністичний пейзаж та іконічні образи вигнанців ХХІ століття.

Мірон Цовнір (Miron Zownir) – легендарний фотограф, кінорежисер, автор кримінальних романів, викладає в Академії кіно і телебачення в Берліні. Його фотокниги видаються в одному з найкращих арт-видавництв світу Gestalten, а роботи експонуються у найвпливовіших галереях поряд із такими зірками, як Нобуйоші Аракі, Нен Ґолдін, Роберт Меплторп, Віджі, та вплинули своєю документальною цінністю на ціле покоління молодих митців.

Цовнір жив у Берліні, Лондоні, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі і йому вдалося чи не найкраще зафіксувати контркультурну, панківську енергію 1980—2000-х. Герої його безкомпромісних робіт – бездомні, аутсайдери, інтелектуали; теми – людина, загублена в сучасному місті, самотність, афект, страх, девіація, сексуальність. Як кінорежисер Цовнір з 1986 р. створив 10 коротких фільмів, працював з такими режисерами, як Александр Роквелл, Рю Муракамі і Чосей Фунагара, та один повнометражний фільм, що увійшов у 2003 р. в програму Берлінського кінофестивалю.

У червні 2011 р. Центр візуальної культури презентував ретроспективу Цовніра, до якої увійшли фотографії 1980—2000-х років та авторські короткометражки, а журнал «Простори» опублікував добірку його світлин та текстів.

Виставка відкриється 29 червня о 19:00 і працюватиме до 27 липня.

Завітати до Центру візуальної культури, що знаходиться за адресою: вул. Костянтинівська, 26, (кінотеатр «Жовтень») можна з вівторка по неділю, з 12:00 до 21:00.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути