chrome firefox opera safari iexplorer

Що необхідно знати про спеку

20 червня 2012 о 16:09

Аби уберегти своє здоров’я від негативного впливу спекотної погоди, перш за все, медики радять збільшити кількість вживання рідини впродовж дня.

Люди похилого віку повинні часто вживати воду, не очікуючи на відчуття спраги. Більш пильно потрібно слідкувати за водним статусом людей, які не можуть обслуговувати себе самостійно, до таких належать лежачі хворі, діти, пацієнти зі зниженою розумовою функцією.

Медики також радять уникати влітку вживання алкоголю, особливо це стосується важких алкогольних напоїв.

Люди з підвищеною чутливістю до спеки мають залишатися у прохолодних або кондиційованих приміщеннях протягом того часу, коли сонце перебуває у своїй найбільш активній фазі (з 12:00 до 16:00).

Важливо звертати увагу на одяг. В період літньої спеки потрібно обирати одяг з легких та натуральних матеріалів, носити головні убори, а також слід уникати тісної одежі. Адже, спека – це той період, коли можна не обмежувати проведення водних процедур.

Крім того, у спекотні періоди необхідно знизити звичайну фізичну активність. Обмін тепла в організмі людини (метаболічна теплопродукція) залежить від рівнів фізичної активності, акліматизації, віку та будови тіла.

Люди мають знати про підвищення ризику при фізичній активності під час спекотної погоди та симптоми теплового удару.

Довідково

Хворим, які вживають будь-які лікарські препарати, слід обов’язково радитися зі своїм лікарем стосовно того, як вони можуть впливати на організм людини під час періоду літньої спеки.

Пацієнти, які вживають препарати, що знижують втрату тепла, повинні бути проінструктовані лікарем про само обстеження.

Препарати високого ризику: діуретини, антихолінергічні засоби, нейролептики.

2 листопада

Інші дати
2 листопада відзначають: 
  • Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів
Розгорнути
Народився Антін Манастирський
(1878, с. Завалів, Тернопільська область – 1969) – український художник, графік. Автор творів «Портрет матері», «Портрет Т. Г. Шевченка», «Автопортрет», «Запорожець», «Паламар», «На водопої», «На могилі», «Ой під гаєм, гаєм», «Прощавайте, товариші», «Вчора і сьогодні».
«Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові». (Антін Манастирський)
Розгорнути
Народився Остап Грицай
(1881, с. Княжпіль, Львівіська область – 1954) – український поет, літературознавець, перекладач. Автор соціально-психологічної поеми «Утеча Олекси Перхуна», циклів новел філософського та релігійного змісту, численних літературно-критичних статей про українських та західноєвропейських письменникі, здійснив німецький переклад «Слова о полку Ігоревім» та понад 30 поезій Т.Шевченка.
Розгорнути
Народився Олександр Білецький
(1884, м. Казань, Росія - 1961) - літературознавець, академік. Тривалий час очолював Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР.
Розгорнути