chrome firefox opera safari iexplorer

З Національного художнього музею напередодні реставрації зникли документи

24 червня 2012 о 10:37

Приміщення Національного художнього музею вимагає негайних реставраційних робіт, оскільки підземне сховище стало «зоною ризику» і в будь-який момент безцінні шедеври живопису можуть постраждати від комунальних «катаклізмів».

Проте попередню підготовку до реставраційному періоду не виходить здійснити вчасно, оскільки з невідомих причин безслідно зникла основна документація музею. І навіть ті документи, які підтверджують, що сам будинок — незаперечна історична та культурна цінність пропали, і їх зараз доводиться відновлювати.

Про це в інтерв'ю ZN.UA повідомила в.о. директора Національного музею Тетяна Миронова.

За твердженням Миронової, реставрація могла б бути завершена вже в 2015-м, за умови ефективної взаємодії різних сторін, залучених у процес, проте виникли непередбачені труднощі.

«Коли стала до виконання обов’язків директора і почалася підготовча робота, з’ясувалося… немає документів на землю. Ні паспорта пам’ятки культурної спадщини. Попросту немає документа, що ця будівля — пам’ятка архітектури», — заявила Тетяна Миронова.

«Немає й проекту реставрації (хоча про неї давно йшлося). Немає проектів реставрації навіть окремих фрагментів музею. Зокрема сходів чи скульптурних елементів на фасаді. І для того, аби зрушити справу, сьогодні треба доводити, що цей музей не виник сам по собі, що це історична та культурна цінність», — зазначила вона.

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути