chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві не буде конусоподібної ялинки на наступний Новий рік.ФОТО

16 липня 2012 о 09:52

Після запропонованих комісії КМДА проектів конусоподібної ялинки і схожої на дерево перемогла друга. Про це ТСН.ua повідомили у прес-службі КМДА.

Під час засідання дві компанії-фіналістки конкурсу презентували проекти новорічної красуні. Так, компанія «Авега» з міста Енергодар запропонувала встановити ялинку конусної форми, завдовжки 36 метрів і вагою 15 тонн.

Прикрасити ялинку запропонували традиційним оздобленням, яке виглядатиме однаково естетично і вдень, і вночі.

Компанія «Люм'єр» з міста Іллічівськ представила проект 36-метрової ялинки вагою 30 тонн. Проте, за задумом спеціалістів компанії, її встановлення не вимагатиме додаткової спецтехніки – монтаж конструкції здійснюватиметься зсередини. Після жвавої дискусії комісія прийняла рішення на користь пропозиції Іллічівської компанії «Люм'єр». Члени комісії визнали оригінальним вигляд конструкції, який за формою нагадує дерево. Крім того, спеціалісти компанії «Люм'єр» заявили про можливість застосування майже 400 варіантів світлової ілюмінації.

Аби остаточно вирішити, яка ялинка стане символом Нового 2013 року, комісія направить обидва проекти на експертизу до Головного управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА, фахівці якого нададуть висновки щодо дотримання норм безпеки, у тому числі і за умови встановлення конструкції вагою 30 тонн. Також конкурсна комісія обговорила і художнє оформлення новорічної ялинки, його тематику та можливість використання різних оригінальних варіантів у наступні роки. «Київ – столиця України, об'єднуюче місто.

І головна ялинка країни має бути національним об'єднуючим святковим символом. Саме тому ми плануємо, зокрема, оздобити ялинку візерунками національного орнаменту з усіх регіонів нашої держави», – зазначив заступник голови КМДА Леонід Новохатько.

23 грудня

Інші дати
Народився Степан Тимошенко
(1878, с.Шпотівка, Сумська область – 1972) – український вчений у галузі механіки. Автор фундаментальних праць з теорії опору матеріалів, теорії пружності та коливань. Один із організаторів і перших академіків Української академії наук. Основоположник школи прикладної механіки в США.
Розгорнути