chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві знову почали з'являтися плавучі ресторани

18 липня 2012 о 12:15

Нещодавно на воді недалеко від річпорту з'явився двоповерховий гриль-ресторан, пише «Сегодня».

Новий плавучий заклад з'явився на шостому причалі. «Ресторан: європейська кухня і гриль-меню», — свідчить вивіска. Заклад істотно відрізняється від тих величезних дебаркадерів у вигляді старовинних кораблів і скляних замків, які стояли тут раніше. Новачок — це двоповерхова скляно-металева споруда, побудована на понтоні. «Не ваша справа, чи є у нас дозвіл чи ні», — грубо відповів працівник на питання про те, як же, всупереч забороні, ресторан з'явився.

Нагадаємо, в 2010 році набережну в буквальному сенсі слова зачистили від дебаркадерів. Причини називали різні: немає дозволів на стоянку, забруднюють Дніпро, скидаючи відходи у річку, а їх техстан такий, що з дня на день можуть постраждати люди.

«Ніяких дозволів на установку дебаркадерів не видавалося. Якщо новий ресторан з'явився на причалі, то йому, швидше за все, видали дозвіл в Адміністрації річкових портів. Вони повинні були дозволити стоянку, як ви сказали, «понтона з рестораном», — заявили в КП «Плесо».

В Адміністрації річкових портів не змогли відповісти, що за новинка на шостому причалі: «Ми чули про це, але не знаємо, звідки воно взялося. Перевіримо».

З'ясувати, як все-таки з'явився ресторан на воді, журналісти вирішили за допомогою експерименту — спробували встановити свій дебаркадер на набережній.

У приймальні КП «Плесо» дали телефон одного з працівників, який повинен був дати консультацію.

«Це можливо. Але встановити його саме на Поштовій — дуже важке завдання. Це ж набережна. Ви ж уявляєте, хто за цим стоїть?! — сказав чиновник. — Коротше, вам потрібно надати дуже багато документів. Наше підприємство відповідає за все, що діється на воді, і ми маємо право вирішувати питання з розміщенням. Але причали належать іншій держструктурі. Вам потрібно з ними окремо домовлятися. Але набережна Дніпра — дуже ласий шматок. Там всі хочуть пришвартувати свої дебаркадери — уже черга з таких. Де саме ви хочете стояти? Можливо, ми знайдемо інше, теж привабливе, місце для вас».

Про ціни за місце розповів один із власників «вигнаного» з набережної дебаркадера. «Повернутися на набережну можна лише за великі гроші. Це кілька сотень тисяч гривень. Для нас це просто непідйомні гроші, тому ми змушені були закрити цей бізнес», — зізнався він.

Заступник голови КМДА Михайло Кучук сказав, що повернення дебаркадерів неможливо до тих пір, поки не будуть прийняті зміни до законів. «Ми отримали лист від генпрокурора, в якому говориться, що немає якихось затверджених правил і норм, які дозволяли б пришвартуватися дебаркадерам на набережній. Тому ніяких законних підстав працювати там плавучим ресторанам і готелям немає. Спочатку потрібно прописати норми для діяльності закладів на воді, тоді можна буде про щось говорити », — говорить Кучук.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

22 жовтня

Інші дати
22 жовтня відзначаємо:
  • Всесвітній день людей з вадами мовлення.
Розгорнути
Борис Олійник
1935 – поет і громадський діяч. Лауреат Шевченківської премії. Автор книг: «Стою на земле», «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто» та ін.
Розгорнути
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути