chrome firefox opera safari iexplorer

У центрі столиці старовинні будівлі на межі руйнування

16 липня 2012 о 10:03

У центрі Києва майже три десятки спорожнілих будинків, більшість з них — пам’ятки історії або архітектури. Один з таких — столітній будинок у стилі модерн на вулиці Великій Житомирській.

Історик Михайло Кальницький розповідає, що будинок на Великій Житомирській по-варварськи нищать. Добудували ще один поверх, пробили вікна одразу в скульптурах і знищили огорожу. Сьогодні про цінність цього будинку нагадує лише табличка з надписом архітектурна пам’ятка — охороняється державою, а пошкодження караються законом.

За занедбану садибу Мурашків, що за кілька кроків від Майдану Незалежності, теж нікого не покарали. Сьогодні садиба, яка колись належала родині художників зі світовим ім`ям, більше нагадує громадський туалет. Пам'ятна дошка на честь Олександра Мурашка валяється у бруді.

Така доля історичної будівлі й на вулиці Михайлівській. У цьому будинку хоча й жив колись маловідомий журналіст, втім його житло стало штаб-квартирою для відомих творців, серед них письменник Олександр Купрін. З вигляду будинок нагадує руїну після пожежі. Втім насправді, за словами історика Кальницького, це результат комерційних розрахунків. Власники просто чекають, коли будівля набуде визначення “не підлягає реставрації”, аби на її місці звести скляну багатоповерхівку. У Київській адміністрації розводять руками.

Нести відповідальність за архітектурні та історичні пам'ятки не вигідно ані власникам, ані державі. Хоча шанси на відновлення ще є.

У центрі Києва зосереджено 12 тисяч історичних будівель, понад 4 тисячі з них мають статус об’єктів культурної спадщини, а 51 внесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У КМДА не приховують, що понад 40 об’єктів культурної спадщини перебувають в аварійному стані. 25 з них, можливо, відреставрують цього року.

9 липня

Інші дати
Народився Михайло Слабченко
(1882, м.Одеса - 1952) – український історик і правник. Автор 13 праць і понад 200 статей, присвячених майже всім  періодам історії України виданих українською, російською, німецькою та ін. мовами.  
«Де б я не був, в яких би умовах не перебував, я завжди служив науці. І дещо для науки я зробив. Я поклав підвалини для історії українського права періоду Гетьманщини, я відкрив економічну історію України, я побудував нову історію України. Що гірше, що краще, з більшими чи меншими помилками, але це було мною зроблено». (Михайло Слабченко)
Розгорнути