chrome firefox opera safari iexplorer

Український фільм єдиний з СНД увійшов до програми відомого кінофоруму

18 липня 2012 о 10:58

Мирослав Слабошпицький продовжує свою програму активного представлення українських короткометражних фільмів на міжнародних кінофорумах. Тепер у його презентаційному резюме з’явиться інформація про участь у конкурсі фестивалю в Локарно (нагадаємо, до цього були «Берлінале», де на «Золотого ведмедя» номінували його роботи «Діагноз» та «Глухота», а також із десяток інших фестивалів). Про це минулої середи офіційно повідомив оргкомітет швейцарського кінофоруму, що триватиме з 1 по 11 серпня: «Ядерні відходи» увійшли до конкурсу короткометражного кіно «Леопард майбутнього» (ця тварина — символ фестивалю) — Pardi di domani. Український фільм змагатиметься з 27 картинами і буде єдиним, відібраним на теренах СНД. Конкурс судитиме британський сценарист і режисер Марк Піплоу, серед найвідоміших сценаріїв якого — «Професія: репортер» Мікеладжело Антоніоні та «Останній імператор» Бернардо Бертолуччі. Як гостей на 65–му ювілейному фестивалі очікують Шарлотту Ремплінг, Алена Делона, Орнеллу Муті, Валерію Бруні Тадескі, Лео Каракса, Еріка Кантону, Кшиштофа Зануссі. Слабошпицький збирається в Локарно 8 серпня.

Зйомки фільму «Ядерні відходи» припали на березень цього року, тому вибір фестивальних майданчиків був — або Локарно, або Венеція, коментує «УМ» Мирослав Слабошпицький: «І Локарно зреагував. У мене була велика цікавість до цього кінофоруму в італомовній Швейцарії, оскільки ще певний час тому він переживав кризу, але за останні роки його престиж зріс завдяки приходу нового менеджменту. Зокрема, очолив фестиваль керівник каннської програми «Двотижневик режисерів» Олів’є Пер. Фестиваль здобув друге дихання і радикалізувався, а я люблю все радикальне».

«Ядерні відходи» — учасник альманаху «Україна гудбай». Працює над ним та сама команда, що й над збіркою «Мудаки» (в його рамках був заявлений і попередній короткометражний фільм Слабошпицького «Глухота») — «Артхаус траффік». Проект підтримує Державне агентство з питань кіно. Виявляється, що нова робота режисера — це можливість представити матеріал, який від початку був задуманий як повнометражна картина «Люксембург». «І поетика, й образний ряд, які я планував для «Люксембурга», були використані у створенні «Ядерних відходів», — пояснює режисер. І висловлює сподівання, що ця картина народиться після «Племені» — повнометражного дебюту, над яким він зараз працює.

«Чому Чорнобиль? — запитую у Слабошпицького. — Яка ідея твого фільму про трагедію?» — «Більшість фільмів, які я бачив, фокусувалися на аварії чи на рефлексії аварії. Мій же фільм ґрунтується на моєму власному чорнобильському досвіді: я працював колись в агентстві «Чорнобильінтерінформ», років із 15 тому. Завдяки чому неодноразово бував у зоні відчуження, був на об’єкті «Укриття», у народі відомому як «саркофаг». І тоді зрозумів, що люди у зоні (вони приїжджають працювати вахтовим методом), живуть за якимись своїми законами. Вони не прокидаються зранку з мантрою про «зорю полин» абощо. Вони живуть рутинним нормальним життям в аномальному місці. Роблять свою роботу, працюють, їдять, п’ють, кохають, ненавидять. Коли я повернувся туди цього року, то побачив, що там багато змінилося, наприклад, у Прип’яті вже виріс справжній ліс. Але люди (частина тих, кого я знав, померли, і на їх місце прийшли нові) й далі живуть повсякденним життям».

В Україні «Ядерні відходи» покажуть у рамках фестивалю «Молодість». Фільм також вийде у прокат як частина альманаху «Україна гудбай» — у листопаді цього року.

Поки «Ядерні відходи» фестивалитимуть у Локарно, Слабошпицький сподівається розв’язати клубок проблем навколо «Племені» — історії про останній рік навчання в інтернаті для глухонімих. «Щойно ми отримали приз на пітчингу «Режисери без кордонів» на кінофестивалі «Золотий абрикос» у Єревані. До цього був Paris Project, де проект представляли пулу найвпливовіших французьких продюсерів. Через інтернет оголошено кастинг акторів — в Україні, Білорусі, Росії, Азербайджані. Але «Плем’я» фінансовано державою на 50 відсотків, і схоже, що студія, з якою я проходив пітчинг, не зможе виконати інвестиційні зобов’язання. Сподіваємося знайти рішення за допомогою Державного агентства з питань кіно», — резюмує режисер.

28 березня

Інші дати
Дмитро Гнатюк
1925 –  видатний оперний співак. Перший виконавець легендарних пісень «Два кольори» і «Києве мій». Соліст, а з 1988 р. – головний режисер Національного театру опери та балету ім. Т.Шевченка. Герой України.
Розгорнути
Олекса Гірник
1912 – український дисидент, політв’язень. У 60-ту річницю проголошення самостійності України Центральною Радою, 22 січня 1978 р., вчинив самоспалення біля могили Т.Шевченка на Чернечій горі на знак протесту проти русифікації. Герой України (2007, посмертно).
Розгорнути
Народився Юліан Бачинський
(1870, с.Новосілка Тернопільська область – 1940) - український громадський і політичний діяч, публіцист, автор праці «Україна Irredenta», в якій обґрунтував необхідність створення української незалежної держави.
"Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!". (Юліан Бачинський)
Розгорнути