chrome firefox opera safari iexplorer

В Україні можуть повернутися до радянської практики покарання за наклеп

24 липня 2012 о 11:56

У Партії регіонів пропонують повернутися до радянської практики покарання за наклеп і карати за поширення неправдивої інформації не тільки штрафами, але й тюремним ув'язненням на строк до п'яти років. Про це пише Коммерсант-Україна.

Відповідний законопроект підготував народний депутат Віталій Журавський (Партія регіонів). У ньому пропонується значно посилити відповідальність за посягання на честь і гідність людини — аж до кримінальної відповідальності за наклеп та нанесення образи.

«Наклепом» регіонал пропонує вважати «поширення завідомо неправдивої інформації, що ображають честь і гідність людини або підривають його репутацію». Залежно від складу і тяжкості злочину за розповсюдження такої інформації кривдника пропонується карати штрафом у розмірі від 500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів (від 8500 грн до 85 тис. грн), виправними роботами або арештом від 3 до 8 місяців. Якщо поширена інформація привела до серйозного погіршення здоров'я, то за її поширення передбачається ввести тюремне ув'язнення на термін від 3 до 5 років.

Образа («приниження честі та гідності іншої людини, виражене в непристойній формі»), на думку пана Журавського, є менш серйозним проступком — за нього накладається штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (від 8500 до 17 тис. грн) або виправні роботи строком до одного року.

"Сьогодні будь-який журналіст може написати про людину що завгодно, опустити його нижче плінтуса, довести до інфаркту або відправити на той світ, а за це відповідальності — нуль, — пояснив журналістам свою ініціативу Віталій Журавський. — Мої пропозиції стосуються не тільки сфери ЗМІ, але й інших областей. Кожен українець має конституційне право на захист своєї честі й гідності ". Народний депутат вважає, що його законопроект повністю відповідає європейській традиції судочинства. На уточнююче запитання, чи не краще обмежитися штрафом за поширення неправдивої інформації, Журавський відповів негативно, підкресливши: загроза тюремного ув'язнення призведе до того, що «люди будуть думати перед тим, як щось сказати».

Як відомо, від кримінальної відповідальності за наклеп України відмовилася в 2001 році — після того як вступив в силу новий Кримінальний кодекс.

Повернення кримінальної відповідальності за наклеп або образу є недоцільним, заявив глава парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Швець («БЮТ-Батьківщина»). «У нашому законодавстві це питання врегульоване. Ми йдемо шляхом гуманізації кримінального законодавства, за значну частину господарських злочинів зараз передбачається адміністративна відповідальність, тому повертатися до старих норм ми не будемо», — підкреслив пан Швець, зазначивши, що його комітет не буде підтримувати законопроект Віталія Журавського.

У пояснювальній записці до законопроекту пан Журавський ставить у приклад Росію: «До речі, державна дума Росії 13 липня цього року прийняла відразу в другому і третьому читаннях закон, яким відповідальність за» наклеп «віднесена зі сфери адміністративних порушень до кримінальних злочинів, тим самим різко зросла відповідальність за такий злочин». Згідно з цими поправками, в Росії за наклеп можна отримати штраф у розмірі до 5 млн руб. (1,2 млн. грн) або 480 годин виправних робіт. Варто зазначити, що від введення тюремного ув'язнення депутати держдуми відмовилися, прислухавшись до побажання президента РФ Володимира Путіна.

«Плазуванням перед Росією» назвав законопроект Віталія Журавського його колега по фракції Сергій Головатий. "Якщо він хоче прогнутися перед Путіним і добивається, щоб Україна стала другою Росією, Азербайджаном, Китаєм або Північною Кореєю, то нехай він і далі продовжує в тому ж дусі! — Обурено заявив Головатий. — Це суперечить Європейській конвенції з прав людини, практиці європейського судочинства, принципам членства України в Раді Європи і принципам євроінтеграції ". Сергій Головатий, який у 2005 і 2008 роках був віце-президентом Парламентської асамблеї Ради Європи, каже, що в країнах ЄС стаття, що передбачає покарання за наклеп і образу, була декриміналізована, тому що «свобода слова не передбачає кримінальної відповідальності за сказане».

Аналогічної думки дотримується і голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Юрій Стець («Наша Україна-Народна самооборона»), який розцінює пропозицію представника ПР як спробу підсилити тиск на свободу слова в Україні. «Будь-який дурень від влади, коли захоче покарати журналіста, чи піде в суд, дасть грошей судді, і на цьому для журналіста все закінчиться! При цьому всі інші журналісти зайвий раз не будуть торкатися цих ушльопків від влади через страх сісти у тюрму», — заявив Стець. Він, як і раніше Віктор Швець, зазначив, що його комітет не підтримає законопроект, однак гарантувати, що документ не буде прийнятий в сесійній залі, він не може.

Джерело: УНІАН
Розділи: Суспільство

22 грудня

Інші дати
Народився Данило Самойлович
(1744, с.Янівка, Чернігівська область - 1805) – український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення.
Розгорнути
Народилася Марко Вовчок (Марія Вілінська)
(1833, Росія – 1907) – українська письменниця. Автор повістей «Інститутка», «Кармелюк», «Невільничка», «Сава Чалий».
«Вже нігде нема такого широкого степу, веселого краю, як у нас. Таки нема, нема, нема та й нема! Де такі тихії села? де такії поважнії, ставнії люде? Де дівчата з такими бровами? Згадати любо, побачити мило, тільки що жити там трудно» (Марко Вовчок)
Розгорнути
День енергетика
Свято встановлено в Україні «…на підтримку ініціативи працівників енергетики та електротехнічної промисловості України…» згідно Указу Президента України «Про День енергетика» від 12 листопада 1993 р. № 522/93.
Розгорнути
День працівників дипломатичної служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи важливу роль працівників дипломатичної служби України у підтриманні мирного і взаємовигідного співробітництва України з членами міжнародного співтовариства, забезпеченні при цьому національних інтересів і безпеки України, а також захисті прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном…» згідно Указу Президента України «Про День працівників дипломатичної служби» від 21 листопада 2005 р. № 1639/2005.
Розгорнути