chrome firefox opera safari iexplorer

ЮНЕСКО дала «публічний ляпас» київській владі

09 липня 2012 о 12:43

Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО обговорив ситуацію навколо Києво-Печерської лаври та Софії Київської. Зокрема, комітет цікавило питання забудови буферних зон.

У комітеті відзначили, що, незважаючи на численні вимоги ЮНЕСКО ввести мораторій на забудову буферних зон, зведення багатоповерхівок триває. «Три висотних будівлі, що будуються в Печерському районі на схилах Дніпра, порушують архітектурно-історичний ландшафт столиці і знаходяться на заповідній території. Продовження будівництва несе загрозу цілісності об'єкту всесвітньої спадщини», — цитує проект рішення комітету «Коммерсант-Украина».

У документі наголошується, що українська сторона не надала за запитом ЮНЕСКО детальну інформацію про згадані висотки, більше того, дозволила будівництво нового об'єкта у буферній зоні Софії Київської. «Мова йде про зведення багатоповерхового елітного житлового комплексу біля стін Софії. Будівництво двоярусного підземного паркінгу призвело до підйому грунтових вод, що несе пряму загрозу історичним пам'яткам», — повідомила виданню присутня на засіданні активістка громадського руху «Збережи старий Київ» Ірина Нікіфорова.

У проекті рішення комітет знову рекомендував Україні запровадити мораторій на будівництво висоток у центрі столиці, змінити проекти споруджуваних будинків і знизити поверховість до рівня ландшафту. До лютого 2013 Україну зобов'язали надати в ЮНЕСКО докладні плани буферних зон з урахуванням технічних характеристик та переліком існуючих будівель. Крім того, Україні порадили створити колегіальний орган для управління Лаврою та Софією, який би об'єднав представників органів влади, релігійних структур і громадських активістів.

«При відсутності прогресу на 37-й сесії в 2013 році буде розглянуто питання про перенесення Києво-Печерської лаври і Софії Київської зі списку об'єктів всесвітньої спадщини у список об'єктів, що перебувають під загрозою», — наголошується в документі.

Крім цього, комітетом розглядалося можливе включення у список об'єктів всесвітньої спадщини Андріївської та Кирилівської церков. «Церкви розглядалися у контексті розширення буферної зони Софії Київської, але у список їх не внесли. Різко проти цього виступила, зокрема, Німеччина, заявивши, що до вирішення питання з виключенням Софії і Лаври зі списку про розширення буферних зон не може бути й мови», — розповіла Нікіфорова.

Депутат Київради, голова комісії з питань культури і туризму Олександр Бригинець («БЮТ-Батьківщина») назвав відмову ЮНЕСКО в наданні статусу об'єктів всесвітньої спадщини згаданим церквам «публічним ляпасом київській владі».

«Відмова пояснюється недбалим ставленням київської влади до проблеми забудови навколо Софії Київської та Києво-Печерської лаври», — переконаний депутат.

Як повідомив виданню колишній заступник голови Національної комісії у справах ЮНЕСКО Михайло Скуратовський, переміщення об'єктів до «чорного списку» буде говорити про те, що Україна не змогла виконати взяті на себе зобов'язання щодо збереження світових культурних надбань, і це негативно позначиться на міжнародному іміджі країни.

Разом з тим присутній на сесії міністр культури Михайло Кулиняк не бачить у рішеннях комітету ніяких загроз.

«Жодного негативного питання на сесії щодо України не піднімалося і не могло прийматись. Ми дотримуємося усіх вимог комітету, в тому числі і що стосуються забудови буферних зон, а Кирилівську та Андріївську церкви поки взагалі не повинні були включати в список», — заявив міністр.

Нагадаємо, 36-та сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відбувалася у Санкт-Петербурзі з 24 червня по 6 липня. Делегації країн-учасниць організації звітували про збереження пам'яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Всього список всесвітньої спадщини налічує 962 об'єкта. В Україні в нього включені Києво-Печерська лавра і Софія Київська, архітектурний ансамбль історичного центру Львова, букові ліси Карпат у Закарпатській області, резиденція митрополитів Буковини в Чернівцях, а також ділянка геодезичної дуги Струве в Хмельницькій та Одеській областях, що є 265 кам'яними кубами, закладеними в землю з 1815 по 1855 роки для визначення параметрів земної кулі.

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі