chrome firefox opera safari iexplorer

ЮНЕСКО дала «публічний ляпас» київській владі

09 липня 2012 о 12:43

Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО обговорив ситуацію навколо Києво-Печерської лаври та Софії Київської. Зокрема, комітет цікавило питання забудови буферних зон.

У комітеті відзначили, що, незважаючи на численні вимоги ЮНЕСКО ввести мораторій на забудову буферних зон, зведення багатоповерхівок триває. «Три висотних будівлі, що будуються в Печерському районі на схилах Дніпра, порушують архітектурно-історичний ландшафт столиці і знаходяться на заповідній території. Продовження будівництва несе загрозу цілісності об'єкту всесвітньої спадщини», — цитує проект рішення комітету «Коммерсант-Украина».

У документі наголошується, що українська сторона не надала за запитом ЮНЕСКО детальну інформацію про згадані висотки, більше того, дозволила будівництво нового об'єкта у буферній зоні Софії Київської. «Мова йде про зведення багатоповерхового елітного житлового комплексу біля стін Софії. Будівництво двоярусного підземного паркінгу призвело до підйому грунтових вод, що несе пряму загрозу історичним пам'яткам», — повідомила виданню присутня на засіданні активістка громадського руху «Збережи старий Київ» Ірина Нікіфорова.

У проекті рішення комітет знову рекомендував Україні запровадити мораторій на будівництво висоток у центрі столиці, змінити проекти споруджуваних будинків і знизити поверховість до рівня ландшафту. До лютого 2013 Україну зобов'язали надати в ЮНЕСКО докладні плани буферних зон з урахуванням технічних характеристик та переліком існуючих будівель. Крім того, Україні порадили створити колегіальний орган для управління Лаврою та Софією, який би об'єднав представників органів влади, релігійних структур і громадських активістів.

«При відсутності прогресу на 37-й сесії в 2013 році буде розглянуто питання про перенесення Києво-Печерської лаври і Софії Київської зі списку об'єктів всесвітньої спадщини у список об'єктів, що перебувають під загрозою», — наголошується в документі.

Крім цього, комітетом розглядалося можливе включення у список об'єктів всесвітньої спадщини Андріївської та Кирилівської церков. «Церкви розглядалися у контексті розширення буферної зони Софії Київської, але у список їх не внесли. Різко проти цього виступила, зокрема, Німеччина, заявивши, що до вирішення питання з виключенням Софії і Лаври зі списку про розширення буферних зон не може бути й мови», — розповіла Нікіфорова.

Депутат Київради, голова комісії з питань культури і туризму Олександр Бригинець («БЮТ-Батьківщина») назвав відмову ЮНЕСКО в наданні статусу об'єктів всесвітньої спадщини згаданим церквам «публічним ляпасом київській владі».

«Відмова пояснюється недбалим ставленням київської влади до проблеми забудови навколо Софії Київської та Києво-Печерської лаври», — переконаний депутат.

Як повідомив виданню колишній заступник голови Національної комісії у справах ЮНЕСКО Михайло Скуратовський, переміщення об'єктів до «чорного списку» буде говорити про те, що Україна не змогла виконати взяті на себе зобов'язання щодо збереження світових культурних надбань, і це негативно позначиться на міжнародному іміджі країни.

Разом з тим присутній на сесії міністр культури Михайло Кулиняк не бачить у рішеннях комітету ніяких загроз.

«Жодного негативного питання на сесії щодо України не піднімалося і не могло прийматись. Ми дотримуємося усіх вимог комітету, в тому числі і що стосуються забудови буферних зон, а Кирилівську та Андріївську церкви поки взагалі не повинні були включати в список», — заявив міністр.

Нагадаємо, 36-та сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО відбувалася у Санкт-Петербурзі з 24 червня по 6 липня. Делегації країн-учасниць організації звітували про збереження пам'яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Всього список всесвітньої спадщини налічує 962 об'єкта. В Україні в нього включені Києво-Печерська лавра і Софія Київська, архітектурний ансамбль історичного центру Львова, букові ліси Карпат у Закарпатській області, резиденція митрополитів Буковини в Чернівцях, а також ділянка геодезичної дуги Струве в Хмельницькій та Одеській областях, що є 265 кам'яними кубами, закладеними в землю з 1815 по 1855 роки для визначення параметрів земної кулі.

21 вересня

Інші дати
21 вересня відзначають:
  • День винахідника і раціоналізатора України.
  • День фармацевтичного працівника України.
  • День миру.
  • Міжнародний день миру.
Розгорнути
Народився Леонід Кисельов
(1946, м. Київ - 1968) - український поет, прозаїк, перекладач. Посмертні збірки: "Стихи. Вірші", "Последняя песня. Остання пісня", "Тільки двічі живемо".
Розгорнути
Народився Петро Ніщинський (Байда)
Український композитор, перекладач. автор музичної картини "Вечорниці" до драми Т. Шевченка "Назар Стодоля". Перекладав твори античних класиків ("Антігона" Софокла, "Одіссея" Гомера).
Закувала та сива зозуля Раннім ранком на зорі. Ой, заплакали хлопці-молодці, Гей, гей, там на чужині В неволі, в тюрмі... Вони плакали, гірко ридали, Свою долю викликали: "Ой, повій, повій Та буйнесенький вітре, Та й понад море, Та винеси нас із кайданів, з неволі В чистеє поле, Та понеси на Вкраїну, Гей, гей, нас на Вкраїну... А на Вкраїні — там сонечко сяє, Козацтво гуляє, гуляє і нас виглядає, Нас виглядає!" По синьому морю Байдаки під вітром гуляють, Братів, щоб рятувати, Запорожці чимдуж поспішають.
Розгорнути
1648 – Богдан Хмельницький розбив польську армію в битві під Пилявцями
Українська армія захопила всю ворожу артилерію (92 гармати) та величезний обоз з матеріальними цінностями. Загальна вартість трофеїв перевищувала 7 млн. злотих. В результаті Пилявської битви польську армію було розгромлено, повністю звільнено Волинь і Поділля, створились сприятливі умови для визволення всіх західноукраїнських земель.
Розгорнути