chrome firefox opera safari iexplorer

Журі обрало кращий проект монумента Володимиру Висоцькому

17 липня 2012 о 15:16

Видатний поет і композитор провів у Харкові лише один офіційний концерт, але ця незабутня подія заслужила окремого монумента. Наступного року в Харкові йому, нарешті, встановлять пам’ятник. Принаймні минулого тижня члени журі з–поміж 15 робіт обрали найкращу, а чиновники мерії дали обіцянку втілити ідею переможців у бронзі до чергового дня народження поета.

У конкурсі на кращий проект, оголошеному Національною спілкою архітекторів три місяці тому, взяли участь митці з шести міст України та Росії, але першість дісталася харків’янам Віктору Лівшицю та Андрію Демченку. Їхній Висоцький босоніж з гітарою у руках стоїть на гострій грані гігантського аркуша, списаного нотами і віршованими рядками. Потріпаний папір має вкрай недбалий вигляд, ніби його пожмакав і жбурнув у творчому пориві сам митець, підбираючи більш влучні слова і точніші мелодії. Якщо придивитися до композиції пильніше, серед основних фігур можна розгледіти образ остан­ньої дружини поета Марини Владі, а також голови коней, що вже давно стали мистецьким символом шаленого темпу життя Володимира Висоцького.

Ідея встановити у Харкові пам’ятник культовому поету, актору і композитору з’явилася вже давно. Шість років тому біля Палацу спорту навіть урочисто заклали пам’ятний знак з обіцянкою звести тут повноцінний монумент до 70–річчя митця, проте не сталося. Згадали про свій давній намір харків’яни лише незадовго до чергового ювілею, що відзначатиметься у січні наступного року. Крига скресла у вигляді проведеного конкурсу і масового бажання управлінської та депутатської еліти Харкова «скинутися» на майбутній пам’ятник. Тож не виключено, що монумент таки з’явиться біля будівлі, де 30 травня 1978 року Володимир Висоцький дав у Харкові свій єдиний офіційний концерт.

Очевидці запевняють, що до зали, розрахованої на 3,5 тисячі чоловік, того дня «набилося» замалим не вдвічі більше глядачів, які не сиділи хіба що на люстрах. Втомлений тривалим концертним туром Україною і початком зйомок у культовій стрічці «Місце зустрічі змінити не можна» митець знайшов у собі сили на виступ, подібний до самопожертви, тому й залишився назавжди у пам’яті харків’ян. Тож монумент, що з’явиться біля Палацу спорту, можна сміливо назвати ще й пам’ятником незабутньому концерту. Через два роки по тому Володимира Висоцького не стало...

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі