Держкомстат укотре підтвердив відому українцям істину: більшості наших громадян не вистачає коштів на здорову й недешеву їжу.
Скажімо, у 2011 році середньостатистичний співвітчизник витратив на харчування 53% своїх доходів. Такий показник ставить Україну в один ряд iз такими соціально неблагополучними країнами, як Ефіопія, Конго і Перу, пише Україна молода.
Для порівняння, в країнах Євросоюзу їжа забирає не більше 20% місячного заробітку.
«Чим більший відсоток, який йде на їжу, в загальному доході середньостатистичної сім’ї, тим бідніша держава. Зверніть увагу, в соціально розвинених країнах, наприклад у Великобританії, на їжу йде не більше 10% доходів сім’ї, у Німеччині — 12%, у США — всього 7%», — зазначає Марія Лисенко, член громадської організації «Здоров’я».
За словами дієтолога Анни Ковальчук, середньостатистичний українець у день з’їдає близько 40 грамiв білка, а потрібно вдвічі більше.
«У раціоні наших громадян не вистачає сиру, молока й риби. Більш–менш нормально щодо овочiв, але це тому, що ці продукти порівняно дешеві в нашій країні», — каже дієтолог. За її словами, часто незбалансована дієта є основною причиною багатьох захворювань: «Ризик смертності у тих, хто вживає нездорову їжу, їсть мало корисних продуктів, майже в два рази вищий, ніж у тих, хто стежить за своїм харчуванням».
Аналогічні дані наводить Каролінський інститут у Стокгольмі — співробітники цієї установи провели дослідження і дійшли висновку, що ті, хто не дотримувався принципів правильного харчування, мали на 21% вище ризик смертності від різних захворювань і на 27% вище ризик смертності від серцево–судинних захворювань.
А додайте ще й низьку якість продуктів харчування, що для нашої держави вже норма. Посилаючись на дані Держспоживінспекції, Марія Лисенко стверджує, що в Україні, наприклад, близько 97% ковбасних виробів містять синтетичні речовини і різні фарбники. Те саме стосується й інших продуктів.
Крім цього, виробники часто (за інформацією Держспоживстандарту, майже в 80% випадків) вводять покупця в оману — вони замінюють інгредієнти дешевшими і не завжди безпечними для здоров’я.
Так, за даними Держспоживстандарту, найбільше фальсифікату виявляють у м’ясній і молочній продукції. У молоці, вершковому маслі, твердому сирі та сметані часто знаходять рослинні жири, яких там бути не повинно, в ковбасах і сосисках — сою, барвники і консерванти.
Усього за 2011 рік фахівці Держспоживстандарту перевірили 200 тонн молочних продуктів. Як наслідок, 35% товару було забраковано та знято з реалізації.
На м’ясному ринку фальсифікату не менше. З перевірених у минулому році 400 тонн м’ясопродуктів було забраковано 36%. Основні нарікання: більше, ніж зазначено в складі, вологи в ковбасі, наявність крохмалю, невідповідності з мікробіології.
