На те, щоб зібрати свою дочку, семирічну Настю в школу, Олена Троценко витратила близько трьох тисяч гривень. «Рюкзак, форма, колготки, зошити, спортивна форма, банти, олівці, ручки, пенал, фломастери ... Все це мені обійшлося в 2850 гривень», — говорить Олена Троценко.
Виклавши таку суму ще в середині літа, молода мама була впевнена — більше істотних витрат, пов'язаних зі школою, не передбачається. І сильно помилилася — на попередньому зібранні для батьків першокласників їм сказали, що необхідно здати по 600 гривень на якісь зошити.
На всі питання: чому зошити такі дорогі і чи можна купити їх самостійно, батьки отримали вельми дивну відповідь: «Не здасте, ваша дитина буде погано вчитися».
Звідки у вчителів така впевненість у майбутньому першокласників — невідомо. Але ризикувати батьки не захотіли — скинулися на дорогу покупку. «Виявляється мені ще пощастило. У нас найдешевший клас. Елітний клас, куди надійшли дітки заможних батьків ще дорожче — там скидаються по 900 гривень»,- нарікає Олена Троценко.
Такі історії давно не рідкість в наших реаліях. Збіднілі школи і позбавлені нормального державного фінансування давно перейшли на «підніжний» корм: скинутися на ремонт класу, купити комп'ютер, придбати дорогі підручники та просто зробити благодійний внесок на розвиток школи — такі прохання все частіше звучать на адресу батьків.
Недитячі суми Найдорожче обходиться школа батькам першокласників. Тут вступні суми можуть сягати й 5 тисяч гривень. «В одній із шкіл нам сказали — для того, щоб влаштувати сюди свою дитину, потрібно здати по 4 тисячі гривень на ремонт. Це що ж за ремонти такі?» — дивується киянка Олена Гнатюк, бухгалтер.
Особливо часто в таку ситуацію потрапляють майбутні першокласники, які проживають не в тому районі, в якому знаходиться школа. Аналогічна ситуація стосується і дітей, які прописані в іншому місті, а надходять в школу в іншому. Окремої уваги заслуговує ініціатива деяких шкіл закуповувати особисто зошити і підручники. «Минулого року ми скидалися по 500 гривень на закупівлю зошитів та підручників.
Пізніше я побачила такі зошити і книги на міському ринку, в сукупності це коштувало на 30% дешевше. І це роздріб, оптова закупівля була б ще дешевше», — говорить харків'янка Ірина Константинова, мама 14-річного хлопчика. «Можливо, зошити дійсно дорогі, але чому ж тоді не купити один зошит, і не зробити з нього потрібну кількість копій. Отримані, копії можна переплести, і це вийде в рази дешевше!
Так, наприклад, давно роблять на курсах іноземних мов», — міркує киянка Яна Зайцева (синові 7 років). ТСН.ua поцікавився відповіддю на це питання у продавців зі столичного книжкового ринку на Петрівці. «Замовляючи оптом зошити, книжки, і навіть шкільні екскурсії, директори шкіл можуть отримувати як мінімум, 10%-й відкат від продавців.
Якщо вартість покупки завищена в рази, то відсоток подяки продавців може збільшуватися в рази», — пояснив продавець шкільних підручників, який представився Олегом. Неабиякою статтею витрат для батьків учнів стають різні шкільні урочистості — перше вересня, день вчителя, Новий рік, Восьме березня та ін. Тут суми можуть варіюватися від 15 до 500 гривень.
Рідко проходить непоміченим і день народження класного керівника. «Минулого року нам класна поскаржилася, що в неї зламався кухонний комбайн. Природно, це був натяк, і вже на її день народження батьки скинулися на кухонну техніку. Ціна питання — 2,5 тисячі гривень», — розповідає одеситка Світлана Одарюк, мама восьмикласниці.
Є в деяких школах нова, але вже укорінена, традиція робити подарунки вчителям і школі на випускний. «Наш випуск дарував класному керівнику холодильник, а школі — плазмовий телевізор. Скидатися на подарунки ми почали ще в жовтні», — згадує Ганна Бойко, студентка другого курсу Харківського інституту ім В. Н. Каразіна. Платити чи не платити? Примітно, що вимагати гроші у батьків, під будь-яким приводом, ні вчителі, ні керівники шкіл не можуть. «Закон гарантує право на безкоштовну освіту.
Вимога зробити „вступний внесок“ — потрапляє під визначення „вимагання“ і карається законом», — говорить юрист Олександр Піддубний. Аналогічну відповідь ми отримали і з Міносвіти — там теж ТСН.ua запевнили, що всі так звані шкільні побори незаконні, але боротися з таким явищем профільному відомству важко. «У більшості випадків, директор грошей особисто не бере, а оформляє внески через благодійні фонди. Тому довести, що це – здирництво, вкрай складно.
Все виглядає як добровільне пожертвування», — говорить Олександр Піддубний. За його словами, заходи щодо вчителів і керівників шкіл, можуть бути вжиті після письмової скарги батьків на шкільні побори.
«Правоохоронні органи обов'язково відреагують, а батькам у такому випадку, не заважає зробити диктофонний запис, який підтвердив неправомірні наміри вчителя або директора школи», — пояснює юрист. Примітно, що незважаючи на нарікання на побори в школах самі батьки скаржитися в правоохоронні органи не особливо хочуть. Так, в минулому році на незаконні побори відкрито поскаржилися ГУ освіти Києва близько двадцяти осіб.
Більш того, в розмові з кореспондентом ТСН.ua всі батьки школярів попросили не називати в статті їх справжні прізвища. «Ми всі розуміємо, що побори незаконні, але що поробиш? Відмовся ми робити такі внески, наших дітей одразу ж заклюють вчителі в школі», — впевнена Ірина Константинова.
Батьки розуміють, що у даній ситуації викорінити шкільні побори дійсно не можна, адже багатьом школам насправді не вистачає грошей навіть на ремонт дірявих дахів, не кажучи вже про закупівлю сучасних комп'ютерів, телевізорів, нових парт та ін. «Школи погано фінансуються, і я згодна заплатити за можливість моєї дитини навчатися в нормальних умовах. Але я не хочу оплачувати будівництво чиєїсь дачі, тому я б хотіла отримувати звіт, на що мої гроші були витрачені», — говорить Олена Гнатюк.
За її словами, найбільш оптимальним рішенням було б не давати готівку на руки вчителям, а оплачувати шкільні придбання за безготівковим розрахунком — тоді б у батьків і квитанції залишалися на руках і можливість проконтролювати, якість виконаних робіт.
Саме з такою ініціативою молода мама має намір виступити на найближчому шкільному батьківському зборі. Напевно, така пропозиція припаде до душі більшості батьків.
