chrome firefox opera safari iexplorer

В Одесі відновлюють пам'ятник душителеві української мови

15 серпня 2012 о 16:20

За ініціативи одеського міського голови Олексія Костусєва триває реставрація так званої Олександрівської колони у центральному парку культури і відпочинку імені Тараса Шевченка.

Колону споруджено у травні 1891 року на честь візиту в Одесу імператора Олександра ІІ, повідомляє Голос України.

Пам’ятник мав вигляд колони із лабрадору, вага якої близько 13 тонн, на високому п’єдесталі з червоного граніту. Вона була увінчана бронзовою шапкою Мономаха, яка лежала на бронзовій подушці зі висячими китицями.

Фото nice-places.com

Олексій Костусєв став керівником громадської організації «Олександрівська колона», яка організувала збір коштів на реставрацію.

Як відомо, Олександр ІІ був автором Емського указу, підписаного у травні 1876 року. Цей указ забороняв увозити на територію Російської імперії з-за кордону книги на «малорусском наречии», а також видавати оригінальні твори і робити переклади з іноземних мов.

Заборонялося також виконувати привселюдно «различные сценические представления и чтения на ополяченных наречиях» і друкувати ноти з українськими текстами.

Раніше депутати одеської міської ради висловлювалися за скасування нинішнього найменування парку імені Тараса Шевченка і повернення йому попереднього імені — «Олександрівський сад».

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути