У п'ятницю, 12 жовтня, робоча група з доопрацювання закону Про основи державної мовної політики в Кабінеті міністрів завершила свою роботу, пише Коммерсантъ-Украина.

Зокрема, робоча група, на думку авторів закону, перевищила свої повноваження, збільшивши необхідний відсоток населення для введення регіональної мови і збільшивши вимоги до української мови.

Тепер українська мова отримує ще більше прав, оскільки частка її присутності в ефірі збільшується до 75%. Крім того, щоб мова була визнана регіональною, необхідно щоб нею говорили не менш ніж 30% населення.

Примітно, що саму робочу групу, якою керувала віце-прем'єр-міністр охорони здоров'я Раїса Богатирьова, розділили на дві — перша на чолі з колишнім президентом Леонідом Кравчуком і друга на чолі з ректором Київського національного університету імені Шевченка Леонідом Губерським.

За результатами засідання було затверджено законопроект про внесення змін до закону про мови. Примітно, що українська мова є обов'язковою при судо-і діловодстві, в діяльності органів державної влади, збройних сил, у сфері науки і освіти, рекламі. Крім того, всі фільми і передачі іншою мовою повинні бути дубльовані, озвучені або забезпечені субтитрами державною мовою. Як зауважив голова Держкомтелерадіо Олександр Курдинович, це може призвести до проблеми, оскільки такий документ є «поверненням до того, що діяло в Україні більш як десять років, однак телеканалам і радіостанціям простіше формувати мовну пропорцію, виходячи з бізнес-інтересів».

Водночас, в перелік регіональних мов увійшли: білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, караїмська, кримськотатарська, кримчацька, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, російська, румунська, словацька та угорська мови. Для введення статусу регіональної для мови необхідна наявність 30% її носіїв серед населення, а також підписи як мінімум 30% членів територіальної громади, після чого місцева рада звертається до обласної ради з проханням клопотати перед Верховною радою про "підтримку або захист регіональної мови або мови нацменшин ". Пізніше ВР приймає відповідний закон, клопотання про який облрада повинна подати протягом 30 днів.

«За вже прийнятим законом 10% могли набрати на окремих територіях кримські татари, угорці, болгари, молдавани, румуни, росіяни. У разі прийняття даних змін, крім росіян, які проживають в деяких південних і східних регіонах, ніхто не зможе цього зробити», — заявив президент Ради національних товариств Ілля Левітас.

Примітно, що Коліснеченко назвав роботу робочої групи щодо закону «гидотою, яка може призвести до громадянської війни». «Вона була створена для внесення поправок в мій закон. А її члени, більшість з яких, м'яко кажучи, українофіли, з самого початку стали на шлях конфронтації і розробили абсолютно нову редакцію», — обурився він.

Крім того, було затверджено документ другої робочої підгрупи про розвиток української мови до 2015 року. Будуть розроблені нові правила українського правопису, створені центри і регулярні курси вивчення української мови для держслужбовців, військових та інших громадян країни, а також мігрантів. Документ також припускає надбавку до заробітної плати вчителям, які викладають українську мову і літературу і у молодших класах, а також комплексний онлайн-курс з вивчення української. Більше того, передбачається популяризація державної мови шляхом соціальної реклами і концертів у південному і східному регіонах.

За невикористання української мови державними службовцями може бути розроблено механізм відповідальності. «Не впевнений, що Україна буде готова ввести кримінальну відповідальність, але адміністративна повинна бути обов'язково, зокрема, для чиновників, які в своїй роботі не використовують українську мову як державну», — наголосив директор Інституту літератури імені Шевченка Микола Жулинський.

Що стосується фінансування, то його на себе беруть державний і місцеві бюджети, в цьому році з цією метою витратять 582 млн 239 тис грн, у 2013 році – більш ніж 168 млн грн, у 2014 році — понад 220 млн грн, в 2015 році – більш як 192 млн грн.

Як заявляв Вадим Колесніченко 11 жовтня, в разі якщо облради Тернополя, Львова та Івано-Франківська не виконають норми закону про мовну політику, ініціатори непокори будуть притягнуті до адміністративної і навіть кримінальної відповідальності.