chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві показують творчу спадщину української еміграції

23 жовтня 2012 о 18:57

22 жовтня Центральний державний архів зарубіжної україніки відкрив виставку, присвячену творчій спадщині української еміграції.

Архів, крім документів, зберігає друковані видання української діаспори, що складають його бібліотечні фонди. Саме вони і стали основою виставки, повідомляє прес-служба ЦДАЗУ.

На виставці представлено книги та періодичні видання, що висвітлюють творчий доробок української діаспори. Це — твори українською мовою, що надруковані за кордоном, праці авторів-українців, українських установ, організацій та об’єднань, видання про Україну та українців.

Переглянувши експозицію, відвідувачі зможуть ознайомитися з літературною творчістю наших емігрантів, а саме побачити поетичні, прозаїчні та драматургічні твори відомих українських майстрів слова на еміграції. Крім того, цікавими є експоновані спогади та автобіографічні записки відомих діячів української діаспори, а також праці, присвячені визначним постатям вітчизняної історії.

Наступними на виставці представлені роботи з історії України, серед яких є рідкісні видання початку ХХ ст. та роботи, які видавалися тільки на правах рукопису. Також експозиція знайомить з історією української церкви, працями, що висвітлюють життя української еміграції в світі, та періодичними виданнями української діаспори.

Колекція друкованих видань діаспори в ЦДАЗУ налічує більш ніж 10 тис. одиниць зберігання, які є невід’ємною частиною національної історико-культурної спадщини України. Адже архів має значну кількість видань, яким немає аналогів у фондах інших установ.

Виставка територіально розташована у Київському міському будинку учителя (вул. Володимірська, 57) та Державній науковій архівній бібліотеці м. Києва (вул. Солом’янська, 23).

Експозиція у ДНАБ буде доступна для перегляду до 26 жовтня, у Будинку вчителя — 2 листопада.

«Рідна країна»

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути