chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві показують мрії українських сценографів

27 березня 2012 о 08:23

Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України разом із Міністерством культури України та Національною академією мистецтв України проводить вернісаж «ТЕАТР БЕЗ ТЕАТРУ: ІДЕЇ, ЗАДУМИ, МРІЇ УКРАЇНСЬКИХ СЦЕНОГРАФІВ».

Вернісаж триватиме до 7 квітня і проходитиме у виставковій залі ІПСМ НАМ України (м. Київ, вул. Щорса, 18-Д), повідомляє сайт організаторів виставки.

Виставка відкрита щоденно, крім понеділка, з 10:00 до 18:00.

Експозиція «Театр без театру» має на меті започаткувати серію регулярних виставок-презентацій сучасних українських сценографів. Вона, на думку кураторів, репрезентує ідеальне уявлення сценографів про свій фах, ніби матеріалізує їхню особисту рефлексію на своє мистецтво, стане своєрідною лабораторією-майстернею-фабрикою ідей, з тих чи інших причин поки що не реалізованих в практичній роботі.

«Макети, ескізи, інсталяції, пластичні ідеї, графічні розкадровки, живопис — все це створить континуум пропозицій, що мусять бути затребувані сучасним українським театром, стимулювати фантазію режисерів. Сама ідея передбачає залучення до втілення проекту найширшого кола митців», — вважає куратор виставки, завідувач лабораторії культурних стратегій, ініціатив та технологій ІПСМ НАМ України, заслужений діяч мистецтв України Сергій ВАСИЛЬЄВ.

За інформацією організаторів, на виставці будуть представлені роботи патріарха української сценографії, фундатора цілої школи — Данили Лідера — та різноманітні роботи його учнів та послідовників, зокрема, головних художників провідних столичних театрів — Марії Левитської (Національна опера), Андрія Александровича-Дочевського (Театр ім. І. Франка), Людмили Нагорної (Муніципальна опера), Володимира Карашевського (Молодий театр), Марії Погребняк (Театр на Подолі), Олега Татаринова (ТЮГ на Липках), а також Олексія Вакарчука, Ігоря Несміянова, Наталії Рудюк, Катерини Корнійчук, Сергія Маслобойщикова, Олександра Бурліна та багатьох інших.

Не менш важливо, що виставка надасть шанс оприлюднити свої задуми та проекти молодим сценографам, аж до студентів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Впродовж роботи виставки також планується провести ряд дискусій про стан сучасної сценографії, майстер-класів провідних театральних художників країни, відкритих лекцій для студентів Національного університету театру, кіно та телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, НАОМА, інших творчих вишів.

За результатами виставки планується видати каталог.

«Рідна країна»

8 жовтня

Інші дати
Поліна Осипенко
1907 – українська військова льотчиця-рекордсменка, майор. Встановила 5 міжнародних жіночих авіаційних рекордів. З них найвідоміші – безпосадочні перельоти, здійснені 1938 р. за маршрутами: Севастополь–Архангельськ (на гідролітаку за 10 годин пройдені 2416 км), Москва – район Комсомольська-на-Амурі разом із В.Гризодубовою і М.Расковою (за 26 год 29 хв пройдені 6450 км). Герой Радянського Союзу.
Розгорнути
День юриста України
Указом Президента України № 1022/97 від 16-го вересня 1997-го року, професія юриста в країні отримала в національному календарі і своє професійне свято - День юриста, що відзначається тепер в Україні 8-го жовтня.
Розгорнути
Народився Володимир Свідзінський
(1885, с. Маянів, Вінницька область – 1941) – український поет, перекладач. Автор збірок поезій «Ліричні поезії», «Вересень», «Медобір».
В моїй уяві образ твій, Осяяний любов'ю і весною, Неначе сонячний навій, Обвинений блакиттю молодою. А імені твойого звук – Як огнекрилий мак у полю, Як зорні наспіви куколю, Як пахощі подільських лук. (Володимир Свідзінський)
Розгорнути
Народився Іван Піддубний
1871 – видатний український спортсмен-борець. Шестикратний чемпіон світу з боротьби, символ сили духу і тіла, пристрасний пропагандист чесності у спорті.
Розгорнути
1621 р. було підписано Хотинський мирний договір
Підписанням угоди закінчилася Хотинська битва 1621, в якій козацькі війська під проводом Петра Сагайдачного спільно з польськими військами розгромили османську армію, тим самим зупинивши завоювання Європи. Гетьман Петро Сагайдачний отримав у цій битві поранення, від якого згодом і помер.
Розгорнути

Новини Дивитися всі