У Черкасах своєрідно зізналися в любові до України. Студенти Черкаського національного університету створили відеоролик, в якому разом із викладачами декламують поезію Василя Симоненка. Автори проекту розповідають: вибрали гостру лірику, яка «зачіпає за живе». І стверджують – аналогічну ідею можуть втілити всі охочі.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік...
Ці рядки з поезії Василя Симоненка у відеороботі декламує студентка Черкаського національного університету Олександра Палій. Дівчина зізнається: цей чотиривірш намагалася не просто прочитати виразно, а розповісти так, як відчуває.
«Я відчула цей вірш одразу. Тому взагалі тисячі варіантів пройшли через голову, як саме хочеться сказати. І труднощі були у двох останніх рядках – вони найзмістовніші», – каже дівчина.
Відзняти відеопоезію на вірш Василя Симоненка «Задивляюсь у твої зіниці» двоє студентів-журналістів Черкаського національного університету Андрій Чернега та Олександр Литвиненко вирішили після перегляду ролику They love Ukraine, в якому іноземці декламують вірш Володимира Сосюри «Любіть Україну». Як розповів Олександр Литвиненко, їх цей ролик зачепив за живе.
«Хотілося зробити щось схоже, показати, що українці теж цінують Україну, люблять Україну і знають ці вірші, що для них це не просто звуки», – каже він.
«Ми хотіли взяти той самий вірш Сосюри, але він м’який. Взяли вірш Василя Симоненка – він черкаський поет, тут його люблять і знають. І його вірш про Україну більш «агресивний». І ця «агресія» спонукає прокинутися», – каже Олександр.
Долучилися й викладачі
Декламували рядки Василя Симоненка для відеопоезії не лише студенти, а й викладачі університету – зокрема викладач кафедри української літератури та компаративістики Юлія Волинець.
«Така цікава форма, коли люди читають окремі рядочки. Поезія є гострою, цікавою, всі знають цю поезію. Але коли людина кожна читає там два-чотири рядочки, вона прочитує їх по-своєму. І кожен подає свій світ, свою Україну для себе. Мені здається, коли людина чує, як і хто подає ті чотири рядки, вона, можливо, у цей момент задумається, що для неї є Україна», – каже Юлія Волинець.
«Сонячне» відео відзняли на дзеркальний фотоапарат
Відеоролик «Задивляюсь у твої зіниці» хлопці знімали на звичайний дзеркальний фотоапарат. Зі зйомкою впоралися усього за дві години, ще дві витратили на монтаж. Кажуть, що за цей час створили «сонячне» відео, яке вдало доповнює експресивний вірш Василя Симоненка.
«Відео – аматорське. Але ми не гналися за тим, щоб зняти його за професійними канонами. Такі відео може робити кожен. Ще одна наша мета була спонукати людей, щоб вони робили схожі роботи. Тому що таких відеопоезій дуже мало. Можливо, хтось подивиться цю роботу і захоче зробити щось подібне», – розповідає Андрій Чернега.
У планах хлопців – чимало відеоробіт, які популяризуватимуть українську мову та літературу. А ще – відеопроекти, які формуватимуть імідж Черкас та покажуть справжню, як вони кажуть, магію міста.
Аматорські ролики про Україну – гарний тренд
Ролики на кшталт відзнятого черкащанами облітають інтернет за лічені години. Всі ці відеороботи – приватна ініціатива, на втілення якої автори витрачають мінімум коштів і покладаються на власні сили.
Денис Богуш, експерт у сфері стратегічних комунікацій, називає такі проекти гарним трендом. Однак наголошує, що аудиторія таких роликів обмежена.
«Тут питання винятково у поширенні такого ролику. Якщо цільова аудиторія своя – для підвищення своєї гордості – то так. А якщо іноземці – то ні, бо вони не знають мови», – каже Денис Богуш.
На державному рівні спроби популяризувати Україну та українське були, наприклад, перед стартом Євро-2012. Тоді, зокрема, «відзначився» промо-ролик про українську вчительку, яка, як виявилось після презентації відео, говорила англійською з помилками. Той ролик коштував 150 тисяч доларів.
