chrome firefox opera safari iexplorer

Ідола з Нацмузею у Львові не знищили, а акуратно розібрали. ФОТО

09 листопада 2012 о 17:05

Сьогодні вранці, 9 листопада, навпроти входу у філію Національного музею ім. Андрея Шептицького, що на вул. Драгоманова у Львові, розібрали кам’яну скульптуру ідола зі села Лопушна.

Після цього скульптуру нікуди не вивезли, а встановлюють на внутрішньому дворику музею, повідомляє кореспондент ІА ZIK з місця події.

Скульптуру язичницького божка ідола Світовида (який дивиться на чотири сторони світу) вирішили перенести, бо вона не пасуватиме до нового пам’ятника митрополитові Андрею Шептицькому, який планують освятити на цьому місці 1 грудня.

Фото zik.ua

«Ідола на подвір’ї музею встановили у 50-х роках. До того тут стояв пам’ятник роботи Литвиненка «Сидяча постать Андрея Шептицького». Ідол є експонатом музею. Він має свій інвентарний номер. Ми не бачимо нічого страшного в тому, що експозиція перебудовується і деякі експонати змінюють своє місце розташування», – розповів генеральний директор музею Ігор Кожан.

За словами пана Ігоря, перенесення скульптури відбувається за погодженням реставраторів та в присутності завідувача реставраційної майстерні музею.

Фото zik.ua

«Скульптура складається з частин. Її не розрізали. Вона частинами була привезена з Івано-Франківщини. Ми встановимо її точно так само, як вона стояла на старому місці. Постамент ми зробили ще минулого тижня. Сьогодні змонтуємо ноги, поставимо стовп», – зазначив Ігор Кожан.

Фото zik.ua

Директор також додав, що деякі тріщини були на скульптурі ще давніше і не є наслідком перенесення.

Довідка

Монументальну пластику НМЛ слов’ян-язичників представляє кам’яна скульптура так званого Лопушанського Святовита — чотириликого бога (І тис. н.е.), виявленого і вперше відфотографованого українським дослідником В.Щербаківським у 1910 р.

Кам’яний ідол пережив складні події. Біля 1850 р. він був виловлений з ріки Липиці біля Рогатина. Очевидно, його, як і збруцького Святовита і київського Перуна, скинули в річку в період поширення на Русі християнства. У XIX ст. верхня частина, що мала голову з чотирма обличчями, була розбита і перероблена на хрест.

17 грудня

Інші дати
День пам’яті Великомучениці Варвари
Свята Варвара - християнська свята, великомучениця. 306 року в юному віці у м. Іліополі (Мала Азія) постраждала за сповідання віри Христової — за присудом місцевої влади її стратив власний батько, жорстокий язичник Діоскор. Відразу після її мученицької кончини діва Варвара стала вшановуватися християнами, як свята великомучениця. Святість діви Варвари засвідчувалася також багатьма чудесами, які відбувалися біля її гробниці. З 1960 р. мощі святої великомучениці Варвари перебувають у Свято-Володимирському патріаршому кафедральному соборі Києва.
Розгорнути
День працівника державної виконавчої служби
Свято встановлено в Україні «…ураховуючи значення органів державної виконавчої служби у забезпеченні виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб, на підтримку ініціативи Міністерства юстиції України і громадськості…» згідно Указу Президента України «Про День працівника державної виконавчої служби» від 22 липня 2009 р. № 569/2009.
Розгорнути
Народився Данило Щербаківський
(1877, с.Шпичинці, Житомирська область – 1927) – етнограф, дослідник українського народного мистецтва, археолог і музичний діяч. Автор понад 40 друкованих наукових досліджень та десятки рукописів («Козак Мамай», «Українські дерев»яні церкви», «Символіка в українському мистецтві», Український килим» та ін.)
Розгорнути
Народився Микола Новаченко
(1898, м.Буринь, Сумська область – 1966) - український ортопед-травматолог. Праці присвячено питанням лікування переломів кісток, протезування тощо. Широко відомі відновні операції на опорно-руховому апараті за Новаченком, кісткова пластика.
Розгорнути
Народився Юрій Шерех (Шевельов)
(1908, м. Харків - 2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури. Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Автор фундаментальних наукових праць "Предісторія слов'янської мови: історична фонологія загально-слов'янської мови", "Історична фонологія української мови" та ін.
Розгорнути

Новини Дивитися всі