chrome firefox opera safari iexplorer

На Південну башту Києво-Печерського заповідника встановлять позолочений хрест

19 листопада 2012 о 17:54

20 листопада 2012 року об 11.00 год. у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться освячення та встановлення позолоченого хреста на Південну башту, яка знаходиться у південно-західній частині монастирських оборонних мурів.

Освятить хрест архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр, повідомляє прес-служба заповідника.

Роботи з реставрації пам’ятки архітектури національного значення розпочались у вересні поточного року.

Проект реставрації, розроблений «Науково-дослідним інститутом історії архітектури та містобудування» (головний архітектор проекту – Сергій Юрченко), передбачає повне демонтування та заміну верхньої частини дерев’яних конструкцій башти, роботи з реставрації кладки, ін’єктування тріщин у цегляній кладці, заміни віконних та дверних заповнень за аналогами XVII-XVIII ст. з характерною фурнітурою та склінням, реставрацію та часткову зміну штукатурки внутрішніх і зовнішніх поверхонь стін з наступним покриттям фарбою, антисептичну та гербіцидну обробку стін, антикорозійну обробку металевих елементів, що залишаються в цегляній кладці, захист карнизів та підвіконь від замокання металевим покриттям, влаштування вимощення навколо башти та його гідроізоляцію, обробку дерев’яного перекриття вогнезахисним та біозахисним розчинами, влаштування покриття з мідного листа, укладеного у вигляді вертикальних прямокутників, позолоту хреста.

Загальна кошторисна вартість реставрації становить 1561,703 тис. грн.

Довідка

Південна (Часова) башта побудована в 1698—1701 рр. як оборонна споруда в системі монастирських оборонних мурів Києво-Печерської Лаври.

До північно-західної грані башти, а також до її східної грані примикають монастирські оборонні мури, які первісно мали бойові обходи з критими галереями, і які разом з баштами створювали замкнену систему оборонних споруд навколо монастирського подвір’я.

Наприкінці XVIII ст. башта втратила бойове призначення і використовувалася як господарча споруда. За час свого існування не зазнала суттєвих змін.

«Рідна країна»

29 квітня

Інші дати
Народився Леонід Верещагін
(1909, м.Херсон, - 1977) - український і російський фізик, доктор фізико-математичних наук без захисту дисертації, академік. Автор розробки апаратури високого тиску для проведення наукових досліджень і технологічних праць. Під його керівництвом в СРСР вперше отримано синтетичні алмази.
"Академік... Верещагін входив до когорти вражаючих творців...дива в науці й техніці третьої чверті ХХ ст., до якої належали видатні особи - С. П. Корольов, М. В. Келдиш, П. Л. Капиця, А. М. Прохоров... і багато інших, які визначали рівень не тільки вітчизняної, а й світової науки." (Віра Євдокимова)
Розгорнути
Народився Григорій Денисенко
(1919, с. Ходорів Київської обл. - 1999) - учений, професор, доктор технічних наук, член-кореспондент АН УРСР. За його ініціативи вперше в СРСР було побудовано випробувальний полігон "Десна" з комплексного використання відновлювальних джерел енергії.
Розгорнути
1648 – почалася битва під Жовтими Водами
Битва під Жовтими водами (29 квітня— 16 травня 1648) — битва між військами Речі Посполитої і українськими козацько-селянськими військами Богдана Хмельницького та його татарськими союзниками. Перша переможна битва в ході Національно-визвольної війни 1648 – 1654 років, що мала величезне політичне і воєнне значення для Богдана Хмельницького та самого ходу війни.
«Бог не без милості, козак не без щастя» (Українське прислів'я)
Розгорнути

Новини Дивитися всі

Loading...