chrome firefox opera safari iexplorer

Помер видатний український історичний письменник Іван Білик

28 листопада 2012 о 11:47

Не минуло й тижня після церемонії нагородження «Золотих письменників України», як нас покинув один iз них.

Як пише «Україна молода», Іван Іванович Білик помер у ніч на 27 листопада. Йому йшов 83–й рік. В останні роки письменник хворів, нічого не бачив і спілкувався з друзями лише по телефону.

«Швидше за все, просто не прокинувся. Родичі знайшли його вранці. Зараз триває експертиза, тому не відомо, коли відбудеться похорон», — розповіли у  київській організації Спілки письменників.

Іван Білик — автор десяти романiв, зокрема, сенсаційних українських історичних романів радянських часів — «Меч Арея» (1972) і «Похорон богів» (1986). Обидві книги відразу стали бестселерами.

Втім, «Меч Арея» невдовзі заборонили за вказівкою ЦК Компартії України — за «неправильне трактування історії», вилучили з бібліотек, а нерозпродані примірники — з книгарень (встигли знищити 5 тисяч примірників із 65–тисячного накладу).

Письменника примусили звільнитися з роботи в редакції газети «Літературна Україна». Відтак, три з половиною роки «носій» «меча Арея» був безробітним і лише 1976 року вдалося влаштуватися в редакцію часопису «Всесвіт» на вільну вакансію — «секретар–друкарка», хоч, звісно, займався там Іван Білик літературною справою.

Письменника надовго позбавили права друкуватись, цькували в пресі.

Але його книжка в СРСР поширювалася «з рук у руки», була перевидана за кордоном — у Канаді, Америці, Великій Британії і дотепер витримала 15 перевидань.

ДОВІДКА «УМ»

Іван Білик (народився 1 березня 1930 року, Градизьк, Глобинський район, Полтавська область) — український письменник, історичний романіст, перекладач болгарської літератури, лауреат Шевченківської премії (1991 рік) та Всеукраїнської літературної премії за найкращий роман року (твір «Не дратуйте грифонів», 1993).

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути