chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві вручать найпрестижнішу краєзнавчу нагороду України

20 листопада 2012 о 13:07

24 листопада 2012 р. об 11.30 у Києві, в приміщенні Гуманітарного корпусу Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (вул. Тургенівська, 8) буде названо імена лауреатів Премії імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України 2012 року.

У заході візьмуть участь представники державних і громадських установ, відомі діячі науки і культури.

Про це «Рідній країні» повідомили у Національній спілці краєзнавців України.

У руслі історичної науки та краєзнавства великим «козацьким материком» протягом 1880-х – 1930-х років була діяльність Д.І. Яворницького. Він зробив справді вагомий внесок у становлення історичного краєзнавства.

Золотою сторінкою української регіональної історії називають його подвижницьке і найвищою мірою комплексне – географічно-топографічне, історико-археологічне, фольклористично-етнографічне – дослідження території і пам’яток запорозького козацтва.

Крім історії Запорожжя, яка й досі не втратила свого значення, Д.І. Яворницький написав «Історію міста Катеринослава», села Фаліївки-Садової на Херсонщині, видав альбом «З української старовини» та географічно-історичний нарис «Дніпрові пороги», науково-популярне видання «Слідами запорожців», безліч розвідок та популяризаторських статей, зокрема, й у широковідомій «Київській старовині», журналі «Дніпрові хвилі», якими започаткував жанр так званої краєзнавчої літератури, надаючи їй великого значення у популяризації рідної історії серед широких верств населення.

Чи не найкращою оцінкою Д. Яворницького як популяризатора знань про рідний край є занотовані в 1913 році слова селян Таврійської губернії, які відвідали Катеринославський історико-археологічний музей: «Ваша виразна мова ласкаво лунала в тому будинку і, відкриваючи нам очі на нашу любу старовину, твердим ґрунтом залягала у нашу пам’ять і роїла багато думок».

Дмитро Іванович Яворницький був членом Українського комітету краєзнавства – організації, від якої веде свій родовід Національна спілка краєзнавців України.

Дослідники рідного краю початку 1990-х прагнули повернути широкому загалу кращі здобутки попередників. Вони прагнули бути гідними спадкоємцями невтомних подвижників, серед яких чільне місце належало Дмитру Івановичу Яворницькому.

1991 року рішенням правління Всеукраїнської спілки краєзнавців, яку очолював Герой України, академік НАН України Петро Тимофійович Тронько, було засновано першу в Україні краєзнавчу премію – імені Дмитра Яворницького, яка на сьогодні є найвищою нагородою Національної спілки краєзнавців України.

Премія присуджується щорічно окремим краєзнавцям, колективам краєзнавців або краєзнавчим організаціям і установам за вагомий внесок у справу вивчення, дослідження і популяризації історико-культурних і природних багатств рідного краю. З часу заснування до сьогодні лауреатами премії стали близько 50 краєзнавців, установ і організацій.

Загальноукраїнська премія імені Дмитра Яворницького Національної спілки краєзнавців України по праву є найвідомішою і найпрестижнішою краєзнавчою нагородою України.

Додаткова інформація за тел./факс.: (044) 278-02-38 , тел.: 279-13-88, електронною поштою: kraeznavstvo@ukr.net

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути

Новини Дивитися всі