Українська мова втрачає позиції в освіті та книговиданні, але тримається в кінопрокаті. Такі висновки містить аналітичний огляд «Становище української мови в Україні в 2012 році», оприлюднений 9 листопада, в День української мови.
Метою дослідження, яке проводив рух «Простір свободи» за сприяння інтернет–видання Texty.org.ua, було представити у цифрах і фактах, яким є реальне становище української мови в країні. Як відзначає керівник проекту Тарас Шамайда, «відсоток громадян, які визнають українську рідною мовою, з кожним роком зменшується, і цьому прислуговується державна політика».
Порівняймо, закликає Шамайда, дані 2001 року і 2011–го: одинадцять років тому 67% громадян заявили, що спілкуються українською, а 29,6% назвали рідною російську мову; за даними ж 2011 року, українській надають перевагу 47% опитаних, російській — 37%, до того ж суттєво зросло число тих, хто воліє мати дві державні мови (таких 15%). Подібні висновки можна зробити з результатів досліджень, проведених авторитетним Центром ім. Разумкова, куди зателефонувала «УМ». За даними цієї організації, 53,3% мешканців України надають перевагу українській мові, а 44,5% — російській.
Але тенденція до примусового «знецінення» державної мови у царині книговидання та освіти помітна і неозброєним оком.
Як розповіла «УМ» власниця магазинів на столичному книжковому ринку «Петрівка» Людмила Борозенець, відсоток російськомовних видань збільшився навіть за останні півроку. «Я тримаю книжкові магазини вже протягом семи років і можу впевнено сказати, що російськомовні видання все більше з’являються на ринку України», — підсумовує пані Людмила, проте зазначає, що дитячу літературу купують переважно українською. За статистикою «Простору свободи», у нас продається понад 87% книг російською мовою (хоч їх левова частка — це імпорт iз Росії).
Попри популярність дитячої україномовної книжки, кількість дітей, які навчалися в школах українською, скоротилася за останній навчальний рік на 1,3%. Як підкреслює пан Шамайда, це вперше за історію незалежності країни зафіксовано зменшення кількості дітей, які навчаються державною мовою.
Найрозвинутішою ланкою у сприянні українській мові є кіноіндустрія. Так, за даними «Простору свободи», 68% фільмів у кінопрокаті дубльовані або озвучені українською, решта мають українські субтитри. Водночас украй сумна картина на телебаченні. Згідно з даними моніторингу, проведеного у жовтні у прайм–тайм на восьми центральних ТБ–каналах, лише 28% ефірного часу зайняли програми українською мовою, 44% — російськомовні і 28% — двомовний ефір.
А ТИМ ЧАСОМ
Порумунішали
У селі Нижні Петрівці Сторожинецького району Чернівецької області надано регіональний статус румунській мові. Таке рішення ухвалила сільрада на засіданні, спираючись на те, що румунську вважають рідною мовою близько 95% сільчан. Проте учора сільський голова Нижніх Петрівців Костянтин Тариця в розмові з кореспондентом інформагенції УНІАН обережно сказав, що коментувати рішення «ще зарано, оскільки воно викликало неоднозначну реакцію у селі та районі». «Можливо, доведеться скликати знов сесію, щоб робити певні уточнення», — каже Тариця.
Це вже другий осередок регіональної румунської в Україні. Аналогічне рішення ухвалила 11 вересня Тарасовецька сільська рада Новоселицького району Чернівецької області.
