chrome firefox opera safari iexplorer

Вперше за історію незалежності зменшилася кількість школярів, які навчаються українською

13 листопада 2012 о 15:00

Українська мова втрачає позиції в освіті та книговиданні, але тримається в кінопрокаті. Такі висновки містить аналітичний огляд «Становище української мови в Україні в 2012 році», оприлюднений 9 листопада, в День української мови.

Метою дослідження, яке проводив рух «Простір свободи» за сприяння інтернет–видання Texty.org.ua, було представити у цифрах і фактах, яким є реальне становище української мови в країні. Як відзначає керівник проекту Тарас Шамайда, «відсоток громадян, які визнають українську рідною мовою, з кожним роком зменшується, і цьому прислуговується державна політика».

Порівняймо, закликає Шамайда, дані 2001 року і 2011–го: одинадцять років тому 67% громадян заявили, що спілкуються українською, а 29,6% назвали рідною російську мову; за даними ж 2011 року, українській надають перевагу 47% опитаних, російській — 37%, до того ж суттєво зросло число тих, хто воліє мати дві державні мови (таких 15%). Подібні висновки можна зробити з результатів досліджень, проведених авторитетним Центром ім. Разумкова, куди зателефонувала «УМ». За даними цієї організації, 53,3% мешканців України надають перевагу українській мові, а 44,5% — російській.

Але тенденція до примусового «знецінення» державної мови у царині книговидання та освіти помітна і неозброєним оком.

Як розповіла «УМ» власниця магазинів на столичному книжковому ринку «Петрівка» Людмила Борозенець, відсоток російськомовних видань збільшився навіть за останні півроку. «Я тримаю книжкові магазини вже протягом семи років і можу впевнено сказати, що російськомовні видання все більше з’являються на ринку України», — підсумовує пані Людмила, проте зазначає, що дитячу літературу купують переважно українською. За статистикою «Простору свободи», у нас продається понад 87% книг російською мовою (хоч їх левова частка — це імпорт iз Росії).

Попри популярність дитячої україномовної книжки, кількість дітей, які навчалися в школах українською, скоротилася за останній навчальний рік на 1,3%. Як підкреслює пан Шамайда, це вперше за історію незалежності країни зафіксовано зменшення кількості дітей, які навчаються державною мовою.

Найрозвинутішою ланкою у сприянні українській мові є кіноіндустрія. Так, за даними «Простору свободи», 68% фільмів у кінопрокаті дубльовані або озвучені українською, решта мають українські субтитри. Водночас украй сумна картина на телебаченні. Згідно з даними моніторингу, проведеного у жовтні у прайм–тайм на восьми центральних ТБ–каналах, лише 28% ефірного часу зайняли програми українською мовою, 44% — російськомовні і 28% — двомовний ефір.

А ТИМ ЧАСОМ

Порумунішали

У селі Нижні Петрівці Сторожинецького району Чернівецької області надано регіональний статус румунській мові. Таке рішення ухвалила сільрада на засіданні, спираючись на те, що румунську вважають рідною мовою близько 95% сільчан. Проте учора сільський голова Нижніх Петрівців Костянтин Тариця в розмові з кореспондентом інформагенції УНІАН обережно сказав, що коментувати рішення «ще зарано, оскільки воно викликало неоднозначну реакцію у селі та районі». «Можливо, доведеться скликати знов сесію, щоб робити певні уточнення», — каже Тариця.

Це вже другий осередок регіональної румунської в Україні. Аналогічне рішення ухвалила 11 вересня Тарасовецька сільська рада Новоселицького району Чернівецької області.

22 квітня

Інші дати
22 квітня відзначають:
  • Всесвітній день Матері-Землі (Міжнародний день Землі).
Розгорнути
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути