Міністр освіти і науки Дмитро Табачник відмовився відновлювати дію спеціалізованої ради із захисту дисертацій в Інституті біохімії ім. Палладіна НАН України, який у цьому році мав відзначати ювілейну дату — своє 50-річчя.

Як пише в статті для ZN.UA доктор фізико-математичних наук Максим Стріха, у долі спецради Д 26.240.01, як у дзеркалі, відбилося чимало проблем глибоко хворої української науки в умовах здійснюваного в державі «наукоцида».

50-річчя спеціалізованої вченої ради збігається з відновленням складу та строку його роботи. Проте 30 листопада 2012 міністр Дмитро Табачник підписав на ім'я директора Інституту біохімії академіка Сергія Комісаренка лист № 1/11-18576, в якому відмовив у створенні спеціалізованої ради Д 26.240.01.

Підставою називалося рішення атестаційної колегії від того ж 30 листопада, прийняте на підставі рекомендації експертної ради з питань проведення експертизи дисертаційних робіт з біологічних наук, і затверджене указом Міносвіти.

Втім, за даними Стріхи, голова експертної ради академік Володимир Радченко, враховуючи очевидну скандальність ситуації, вже встиг запевнити керівництво Інституту біохімії, що ніяких подібних рекомендацій його рада не ухвалювала.

Як зазначає вчений, формальною «зачіпкою» стало те, що деякі професори, які були запропоновані до нового складу вченої ради від Інституту біохімії за спеціальністю «біотехнологія», не мають диплома доктора наук з цієї спеціальності.

«Але ця проблема вочевидь штучна, тому що вищеперелічені вчені стали докторами наук ще за часів СРСР — тоді, коли спеціальності „біотехнологія“ просто не існувало. Сьогодні вони є провідними фахівцями нашої країни, мають численні відповідні публікації і продовжують активно працювати в галузі біотехнології», — пояснив Стріха.

За час свого існування спецрада розглянула 630 атестаційних справ, з них 90 докторських. У спецраді захищали свої дисертації пошукачі наукового ступеня з різних міст України, з усіх республік колишнього Радянського Союзу, з інших країн: В'єтнаму, НДР, Єгипту, Мадагаскару, Мексики, Пакистану, Румунії, Сенегалу, Сирії, Судану.

Втім, констатує Стріха, навіть з поновленням роботи спецради абсурдні вимоги до дисертацій, які «ріжуть» будь-які міжгалузеві дослідження в Україні, залишаться.

«Тому наша наукова громадськість повинна виживати в умовах не тільки ганебно низького фінансування, але й відверто непрофесійних управлінських рішень», — резюмує Стріха.